68-річний Микола Білик із Черкас на дачі врятував сусідам урожай ранніх черешень. Протягом тижня примощував на дереві рибацький кошик із кошеням. Завдяки цьому шпаки й горобці перестали сідати на дерево, пише «Газета по-українськи».
– Сусіди приїжджають лише на вихідні. Одна черешня в їхньому дворі достигає найпершою. Росте біля нашого тину. Тільки-но з'явилися перші ягоди – горобці та шпаки тут як тут. Так обсіли, що не можна відігнати. Кидали в них грудками й кілками. Злетять, а як бачать, що нікого в дворі немає, знов обсідають. Душа болить, що такий гарний урожай нищать. Торік і позаторік сусіди не змогли зібрати по літровій банці ягід. Вони й диски чіпляли для блиску, і клейонку прив'язували, щоб шелестіла. Допомагало на день-два. Я згадав: один чоловік розповідав, що садить у корзину кішку з кошенятами і чіпляє на дерево, – розповідає Микола Білик.
Кілька тижнів тому онуки принесли додому кошеня.
– Микола каже: «Ольго, дивися, вона бігає за горобцями. Давай посадимо її сторожувати черешні», – каже дружина Миколи Андрійовича. – Та як його заставити там всидіти? То знайшов кошика для риби й посадив кицьку.
Черешня заввишки 4 м. На висоті 2,5 м прив'язали садок.
– Кошеня хоч і нявкало, шпаки з горобцями сіли зверху й клюють собі спокійно. Тоді ми взяли довгий дрючок і прив’язали кошик, щоб був при верхівці. Пташки тепер літають повз, а сідати не ризикують.
Щойно шпаки летять геть, кошеня знімають. Коли повертаються, чіпляють. Найдовше сиділо перші два дні – по 3 год.
– На ніч закриваємо в літній кухні. Дали поїсти – і знову на дерево. Із понеділка до вечора суботи відбили пташкам апетит.
У суботу ввечері сусідка 44-річна Валентина Шевченко приїхала на дачу. Пішла перевіряти, чи лишилися черешні.
– Чую, кошеня нявкає. У мене й у душі похололо, що вже тиждень без води та їжі тут сидить. Хотіла дзвонити і лаятися з чоловіком. Потім сусіди виходять і розповідають, як відігнали пташок. Завтра зірву черешні й для них. Собі зібрала два відра. А кошеняті наступного разу привезу сосисок за працю.
реклама
