36 тис. га (77%) прибережно-захисних смуг річки Дніпро нормативно не закріплені.
Враховуючи рекреаційну привабливість прибережної смуги Дніпра, саме відсутність встановлених на місцевості меж прибережних захисних смуг створює умови для численних зловживань при відведенні земельних ділянок, запевняють у прес-службі установи.
– У Черкаській області встановлено 66% від загальної площі прибережних смуг, у Запорізькій і Дніпропетровській – відповідно 39% та 24%, а в Київській, Чернігівській, Полтавській, Миколаївській та Кіровоградській областях такі роботи фактично не проводилися, – підкреслює заступник прокурора.
У Дніпропетровській області незатвердженими залишаються проекти визначення прибережно-захисних смуг міста Дніпродзержинська та Верхньодніпровського району, які розроблені ще в 2009 і 2011 роках відповідно.
Київською міською радою та Київською міською державною адміністрацією протягом 2006-2009 років розроблено та затверджено проекти землеустрою щодо встановлення прибережно-захисних смуг у всіх 7 районах столиці, через які протікає річка Дніпро. При цьому сьогодні на місцевості встановлено 44 га прибережних смуг, що складає менше десятої частини від загальної площі прибережної зони річки в межах столиці.
Також не встановлені на місцевості й межі прибережно-захисних смуг в місті Комсомольську Полтавської області, проект з визначення яких затверджений у грудні 2010 року. Аналогічна ситуація склалася і з проектною документацію прибережно-захисної зони міста Запоріжжя, затвердженої ще в 2007-2009 роках.
За словами Луізи Яковлєвої, відсутність проектів прибережно-захисних смуг і не винесення їх в натуру є основною причиною тих численних і грубих порушень земельного та водного законодавства, які встановлені Дніпровською екологічною прокуратурою за півтора року діяльності.
Довідка
Загалом протяжність берегової лінії Дніпра в межах України, його водосховищ та Дніпровсько-Бузького лиману становить 954 км, нормативна площа прибережних захисних смуг – більше 46 тис. га.
реклама
