У Золотоніському районі відбулося виїзне засідання української Академії аграрних наук.
Столичних професорів та академіків вразили не стільки масштаби виробництва, скільки застосування передових технологій у тваринництві, інформують у секторі з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю апарату Золотоніської РДА.
ПСП «Плешкані» об’єднали в оренді землю семи сіл з двох районів – Золотоніського і Драбівського. Господарство використовує 10 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь (найбільше в районі), утримує майже 6 тисяч голів худоби, з яких 2 тисячі – корови. Розвиває рослинництво, тваринництво, бджільництво і має свій будівельний підрозділ. За минулий рік вироблено 119 тисяч центнерів молока і 6800 центнерів яловичини та свинини.
Знайомлячи гостей з плешканівським молочним комплексом, директор ПСП «Плешкані» Людмила Лисун тваринництво назвала найважчою галуззю.
Людмила Іванівна пояснила, що коли ринкові ціни на зерно падають, його можна потримати в господарстві, згодовуючи тваринам. І мати за фермерську продукцію гроші для роботи і розвитку. До того ж, тваринницькі ферми – це робочі місця, що найважливіше, аби села не вимирали. Директор назвала цифри для порівняння: у рільництві працює 60 осіб, у будівництві – 40, а ферми забезпечили роботою 270 людей.
Гості побачили сучасний доїльний зал, десятки індивідуальних будиночків, де навіть у великі морози телята на свіжому повітрі почуваються нормально і не хворіють. Цікавилися, чи справді телятам з 5-денного віку дають суміш із цілого зерна, а не мелений комбікорм. Справді так роблять, аби краще розвинути їхні шлунки з перших днів життя.
Що всі процеси на фермах максимально механізовані та автоматизовані, учасники виїзного засідання переконалися, ще й побачивши, як телятниця Тетяна Кудлик проїжджає з дозатором повз «телячі дачі», і кожному теляті автомат вливає у закріплене відерце 2 літри води. Так само вранці і ввечері дозатором подається 2 літри молока.
Людмила Лисун запевняє, що «від науки» їм потрібні нові ідеї, бо запроваджені технології в «Плешканях» уже використано майже повністю. Директор ПСП зазначила, що є потреба в кваліфікованих кадрах: зоотехніках, ветлікарях, інших спеціалістах. Навіть житло для них є. Щоправда, вимоги до майбутніх претендентів – високі.
В агрофірмі «Маяк» науковців приємно вразило сучасне зерносховище з потужними сушарками.
Гостям показали високотехнологічний свинокомплекс, де, до речі, триває чергова реконструкція.
Директору СТОВ «Агрофірма «Маяк» Миколі Васильченку вручили найвищу нагороду української Академії аграрних наук – Почесну відзнаку.
реклама
