реклама Делікат

47-річна Лідія Куценко з міста Сміли яблучне повидло в банках накриває капроновими кришками. Перед цим охолоджує, доки зверху не утвориться плівка, пише «Газета по-українськи».

– Яблука вибираю стиглі й «кашковиті». Мию та чищу від шкірки та насіння. На відро нарізаних часточок кладу три кіло цукру. Якщо солодкі, можна на кілограм менше. Як пустять сік, ставлю на плиту. Закиплять, тоді зменшую вогонь. За півгодини на конфорку кладу дві цеглини. Зсуваю, щоб язики вогню не пробивалися до дна миски. Часто помішую, бо пригорить, – пояснює господиня.

Готовність перевіряє в чашці з водою.

– Капнула з ложки. Як не тримається купи, то треба ще варити. Готове розкладаю в стерилізовані банки й залишаю охолонути. Якщо закрити гарячим, на кришці буде роса, – пояснює Лідія Василівна. – Згодом може поцвісти. Мати згадувала, що колись повидло і варення розкладали в макітри й риночки. Ставили в теплу піч, аби схопилося шкірочкою. А тоді накривали лоскутком тканини і так зберігали.

55-річна Зінаїда Ткалич із Черкас у яблучне повидло додає цитруси. На 20 великих яблук бере 10 апельсинів і маленький лимон.

– Очищені часточки яблук, порізані на кубики, апельсини і лимон варю до м'якості. Тоді охолоджую й перемелюю в блендері. Додаю два кіло цукру й варю ще з годину. Готове повидло має бути, як мармелад. Розкладаю в стерилізовані банки, що закручуються без ключа металевими кришками, – ділиться Зінаїда Ткалич.

реклама

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат

bigmir)net TOP 100