Колишній даішник став «королем туалетнопапірного бізнесу»

 Креативність в Україні шанують – це довів сільський бізнесмен Віталій Чепелуха зі Свидівка Черкаського району. 2008 року, у розпал початку світової кризи, відставний майор міліції, який колись працював у ДАІ, почав випускати… туалетний папір із написом-викликом: «Криза, ну її в…» Українці гумор оцінили й почали розкуповувати папір шаленими темпами. Про це пише газета «Вечірні Черкаси».

– Тоді я думав, що ця марка паперу протримається недовго, адже всі казали, що криза триватиме рік – максимум три, – розказує пан Віталій. – Натомість туалетний папір із цим написом популярний і досі, бо й криза досі актуальна – приїздять по товар реалізатори з усієї України… За місяць продаю до 50 тисяч рулонів, а за рік якось рахував – понад півмільйона. Зараз у моді чомусь назва «Черкаси». Її купують навіть у столиці, полюбили й кіровоградці.

Серед цікавинок «Made in Свидівок» такі «бренди» як «Газетка», «Багатий хутір», «Київ», «Том і Джеррі», «Попкина радість» (не подумайте нічого поганого, на етикетці птаха-папуга намальований), «Народний продукт»… Проте беззаперечним «хітом» залишаються «антикризові» рулони. На них тепер ще й анекдот друкується про мавпу, яка йде лісом і кричить – мовляв, рятуйтеся, хто може, бо криза настала. Їй зустрічається спочатку лисиця, яка каже, що нічого репетувати, бо вона як крала курей до кризи, так і під час неї крастиме. Потім назустріч мавпі виходить ведмідь, який так само каже, що не бачить причини для хвилювань, бо він як крав мед у бджіл, так і крастиме. Тоді й мавпа заспокоюється, каже: "А й дійсно – чого я розхвилювалася? Як ходила з голою ж… – так і ходитиму…

"Давним-давно давньоримський імператор Веспасіан обклав податками громадські туалети. Після того з’явився вислів: «Гроші не пахнуть». Відставний працівник ДАІ свого бізнесу не соромиться – він чудово знає, що зароблені ним гроші – чесні.

– Вартість рулона завдовжки 75 метрів – не більше однієї гривні. Усе село користується, ніхто не жаліється, – каже підприємець-гуморист. – Інколи дарую сусідам та знайомим, вони не відмовляються. Не раз політики пропонували мені розмістити на етикетках «чорні слогани» проти їхніх конкурентів. Я відмовляюся, адже мій туалетний папір – «поза політикою». Із тим, що твориться в країні, швидше, можна почати випускати папір із таким самим узагальненим написом, як і про кризу: «Політика? Та ну її в…».