Випускники вишів йдуть працювати до школи не заради грошей

Випускники педагогічних вишів йдуть працювати до школи не за грошима, а здебільшого за покликанням. Адже зарплати, яку держава платить учителям за навчання і виховання дітей, не вистачає на задоволення нагальних потреб, не те, що на самоосвіту та відпочинок. І якщо міські школи ще поповнюються молодими кадрами, то їхати до села молодь не хоче, інформує «Радіо «Свобода».

– Ставлення до професії змінилося не стільки через матеріальне заохочення, скільки професія надзвичайно подобається. Я люблю, що в цій професії немає стандартності, бо відбуваються постійні зміни. Якщо подивитися на вчителя, навіть якщо йому буде вісімдесят років, але він матиме молодший вигляд на двадцять років. Енергія, енергія від дітей, – розповідає молодий учитель.

На підготовку одного уроку Андрій Горай витрачає щонайменше півтори години. Відтак майже щодня лягає опівночі, а встає о шостій ранку. Щоб розповідати щось цікаве дітям, учитель весь час читає сам. Книги найчастіше бере в знайомих, а купити собі потрібну книжку дозволяє лише раз на три місяці. Щоб не відривати ці гроші від сімейного бюджету молодий чоловік підробляє, готуючи старшокласників до складання ЗНО.

– Я забезпечений житлом завдяки своїм батькам. Проте потрібно їсти, одягатися. У мене дружина теж працює у бюджетній сфері, і наш сімейний бюджет невеличкий. Розумієте, потрібно й ремонт робити, і побутову техніку купувати. Тому, як і будь-якому вчителю, доводиться працювати додатково. Але готуємося лише з учнями 11-х класів. Доводиться ходити вечорами не додому до дружини, а по дітях заробляти собі копійчину, – каже Горай.

На його думку, саме невідповідність рівня заробітної плати рівню завдань, які виконує вчитель, і є головною причиною зниження престижу педагогічної праці. До того ж, випускникам вишів важко знайти роботу в міських школах, а їхати в села молоді люди не хочуть.

Марина цього року закінчила ЧНУ імені Богдана Хмельницького і здобула фах учителя української мови та літератури. Ще під час навчання в університеті, розповідає дівчина, вона неодноразово цікавилася у департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодо роботи за фахом. Щоразу їй відповідали, що вакансій немає.

– «Дитино, вакансій по школах немає. Але як тільки щось буде, то ми Вам зателефонуємо». Це мені сказали на початку вересня, хоча те саме говорили і на початку літа, – розповіла Марина й повідомила, що влаштувалася працювати секретарем.

У міському департаменті освіти підтверджують, що на сьогодні вакансій у Черкасах немає. Начальник управління освіти Євген Степко повідомив, що цього навчального року «вдалося у загальноосвітні навчальні заклади працевлаштували сім молодих спеціалістів, а минулого – аж сімнадцять.

– Певні соціальні проблеми в суспільстві призводять до того, що люди пенсійного віку намагаються якомога довше залишитися в професії, залишитися на роботі, тому що це економічно для них більш сприятливо. А це призводить до відсутності вакансій для того кола молодих спеціалістів, яких випускають педагогічні ВНЗ, – каже начальник управління.

Цього року середньомісячна заробітна плата вчителів у Черкасах склала трохи більше ніж 3 тисячі, а це означає, що молодий учитель не отримує і 2 тисячі гривень.