Пенсіонер просить журналістів знайти йому дружину

Пенсіонер із села Оксанина Уманського району Микола Біліченко розшукує роботящу дружину, щоб допомогла впоратися з городом. Лист із відповідним проханням чоловік надіслав до редакції газети «Вечірні Черкаси».

«Я вже на пенсії, – пише Микола Васильович, – я хочу, щоб моя жінка жила в мене. Город – 60 соток. Я сам не встигаю, мені потрібна дружина, щоб помагала в роботі як жінка».

Микола Васильович розповідає про себе.

– Я середнього зросту. Дружина в мене померла шість років тому. Одружився з нею, коли мені було 25 років, і прожив із нею все життя. У нас народилося дві доньки. Одна з них померла, а інша живе не біля мене, – говорить наречений-пенсіонер.

Пропрацював усе життя він у місцевому колгоспі. На питання, які саме обов'язки виконував, відповідає з гумором: «Хто куди пошле». Журнаілсти поцікавилися в Миколи Васильовича, чи шукав він дружину у рідному селі?

– Та тут нема ні одної, якао мені підходить: то мале, то дуже ледаче… – нарікає Микола Васильович. – Я хочу, щоб жінці, яка надумає до мене приїхати, було 50-60 років, щоб була роботяща, щоб їсти варила, прала, прибирала… Та й по городу помагала.

Щоб не була ледачою – це основна вимога чоловіка. Вимог до зовнішності при цьому він зовсім не має.

– А що в мене на городі росте? Що посаджу, те й росте! – розповідає Микола Васильович. – У мене й пай є, але я його цього року віддав дітям, бо там таке зерно, що мені воно не треба одному… Хата в мене велика, на три кімнати, є хлів, погріб, є садок, городу 60 соток – є біля чого розвернутися! Тільки худоби немає, бо нема кому коло неї поратися. Якби була в мене жінка, то й худобу завів. Я б тоді на городі працював, а вона б по хаті. А так сам не встигаю нічого: зараз от дрова піду рубати, тоді їсти варити… Так у мене день за днем і минає, як не одне щось, то друге.

Газового опалення Микола Васильович не має принципово.

– Я коло плити народився, коло плити і помру. По телевізору про цей газ таке показують… Небезпечно це дуже. А я ще жити хочу. Плита не вистрелить ніколи.

Будинок, у якому Микола Васильович чекає наречену, він будував не сам: купив, коли одружився. Сам він із Миколаївщини. Коли парубкував, написав оголошення в газету «Сільські вісті» про те, що шукає дружину. Так і знайшов, та й оселився з нею на Уманщині. Дружину звали Галиною. Микола Васильович тепер тільки згадує, яке між ними було кохання. Тому знову й шукає жінку по оголошенню.

Операторам газети безкоштовних оголошень «Авізо» часто доводиться приймати оголошення від людей, які через друкований засіб інформації хочуть зустріти когось для життя і душі.

– Найбільше запам'яталося, як інвалід по зору третьої групи просив відгукнутися жінку з п'ятим розміром грудей, яку він побачив на протилежному березі Дніпра, – згадує оператор газети безплатних оголошень Ксенія Майборода. – Останнім часом почали звертатися чоловіки нетрадиційної орієнтації. Одного разу приходило й оголошення, в якому чоловік шукав іншого чоловіка для організації гей-параду в Черкасах. Разом із тим, менше почали писати із місць позбавлення волі.

За спостереженнями операторів, частіше телефонують чоловіки. Однак і в цьому є різниця: хлопці хочуть просто знайомитися, а дівчата прагнуть вийти заміж. Найпопулярнішими вимогами є пристойність, відсутність шкідливих звичок та схильності до повноти. Чоловіки звертаються і 80-річні, найстаршою жінкою, яка хотіла познайомитися, була 74-річна пенсіонерка. Вона шукала вдівця.

– На матеріальне становище теж звертають увагу, повідомляють, наприклад, що мають однокімнатну квартиру, вказують, щоб претендент на руку і серце не мав матеріально-житлових проблем. Було оголошення, коли жінка шукала чоловіка тільки із дачею і автомобілем. Було й таке оголошення: «Добрий водій маршрутки шукає подругу для життя без дітей». Наймолодшим пошуковцем дівчини через нашу газету був 21-річний хлопець. А от молоді дівчата рідко звертаються – вони частіше користуються послугами шлюбних агентств, щоб вийти заміж за іноземця. Черкаські чоловіки шукають подруг на нашій території і без знання англійської, – посміхається Ксенія Майборода.

Чоловіки і жінки Черкащини в цифрах

у Черкаській області проживає 54% жінок і 46% чоловіків;

на одну тисячу жінок у 2012 році припадало в середньому 843 чоловіки;

серед новонароджених у 2012 році переважали хлопчики;

найбільший дефіцит жінок для 70-річних черкащан: у цій віковій групі жінок у 2,2 разу більше, ніж чоловіків. Найрівніше статеве співвідношення 31-річних чоловіків і жінок;

у віці 20-49 років чоловіків помирає утричі більше, ніж жінок;

кількість безробітних чоловіків більша, ніж безробітних жінок;

незалежно від віку, досвіду, освіти, заробітна плата жінок як в Україні, так і на Черкащині традиційно нижча, ніж у чоловіків. Її рівень у розрахунку на одного штатного працівника для жінок становить 2295 грн, для чоловіків – 2752 грн;

у числі пенсіонерів, які одержували пенсію в органах Пенсійного фонду області, дві третини – це жінки. Середній розмір призначеної місячної пенсії на 1 січня 2013 р. для чоловіків склав 1474 грн, а для жінок – 1214 грн;

у числі виявлених осіб, які скоїли злочини минулого року, було 647 жінок (13% до їхньої загальної чисельності) та 4274 чоловіки (87%). Торік набрали законної чинності вироки судів щодо 4509 осіб, засуджених до різних мір кримінального покарання, з них 550 жінок (12% до загальної чисельності засуджених).