Понад 1000 вишитих рушників Світлана Кітова у минулому професор-культуролог черкаського університету ім. Б. Хмельницького разом із онуком майже тиждень намагаються забрати з кімнати-музею, яку навчальний заклад виділяв для користування, пише "Газета по-українськи".
"Спочатку колекція розміщувалась у місцевому будинку піонерів, тоді у студентському гуртожитку. Згодом тимчасово зберігалася у каптерці університету, аж поки ректор не надав на третьому поверсі кімнату із сигналізацією під музей. Ніякої угоди на те, що музейні експонати належать університету ми не укладали. Бабуся колекцію збирала сама, купувала за власні гроші. Коли звільнилася, вирішила забрати", - розповідає Дмитро Кітов, онук Світлани Андріївни.
Рушники Кітова почала збирати зі студентських років. У колекції були ще ікони, народний одяг, кована скриня, ярмо, сани, прялки.
"Забрати встигли тільки рушники черняхівської доби. Інше залишили, до наступного разу. Коли вранці прийшов по решту, двері були зачинені лише на один замок, хоч замикав на два. Помітив, що пакети із рушниками, які складав вчора були перебрані. Кілька вишитих сорочок пропали. Інше не помітив, бо зайшла жінка із бухгалтерії та декан факультету. Повідомили, що зараз проведуть інвентаризацію, мовляв, що речі з музею на балансі університету. Наступного дня знайшов опечатані двері музею, на пломбі із паперу була проставлена печатка навчального закладу", - каже Дмитро.
В університеті кажуть, що ситуацію з'ясують.
"Що там забирати? То велике питання чиї ті рушники, якщо її то чому вони в університеті. Ми зараз розбираємося з цим питанням і поки що нічого не можу сказати. Не ясно чия то власність, треба вивчати підтверджуючі документи, - коментує Анатолій Кузьмінський, ректор універститету.
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/np/_u-cherkasah-u-vikladacha-universitetu-vidibrali-kolekciyu-davnih-vishitih-rushni/523756">Gazeta.ua</a>
Коментарі
От дійсно "цікаво"! Позаздрили на те, що людина книжки гарні написала і ще й зарплату порахували. А про робочий час, то всі студенти памятають, як вона розповідала, як їздила по Черкащині. Лекції за неї ніхто не читав,вона встигала і книжки писати і збирати колекцію, і замість того щоб подякувати, що вона той скарб не вдома у шафі тримала, а всім показувала красу українського мистецтва, зараз ше й будуть ображати. Добре якщо колекцію вдасться відстояти.
А цей чинуша по-іншому не вміє
Стрічка RSS коментарів цього запису