Селянин створив власний каретний двір (ФОТО)

Умілець із села Сунки Сергій Тимофієв виготовляє весільні і прогулянкові карети, бідки, фаланди та фаетони. Його вироби вже відомі у різних куточках країни. Про це пише газета «Вечірні Черкаси».

На роботу чоловіка надихнула любов до коней, яких тримав на господарстві. Три роки тому узявся майструвати першу карету – це була невелика двоколісна бідка під упряжку одного коня. На роботу Сергій витратив майже півроку. Сьогодні у колекції чоловіка – чотири карети, а дві вже знайшли своїх власників.

– У мене було четверо коней. Ці тварини дуже розумні, до них треба вміти знайти підхід. Завдяки їм я й вирішив узятись за карети, – розповідає Сергій Тимофієв. – Якось побував у Кракові та побачив там прекрасні кінні екіпажі. Тоді й подумав: а чому б і самому не спробувати зробити щось подібне?

Каретних справ майстер працює на подвір’ї свого будинку. Каркас карети зварює з металу, прикрашає його кованими елементами, а потім ставить на колеса від мотоцикла. У «салоні» встановлює автомобільні сидіння з іномарок. А дах виконує із пластикового навісу або ж шиє тент із міцної тканини.

У саморобних карет смілянина – чимало шанувальників. Часто їх замовляють напрокат на весілля і дні народження. І покупці знаходяться, адже коштує таке задоволення не надто дорого: від 6 до 18 тисяч гривень.

– Дві карети вже знайшли нових власників. Одну купили роми з Чернігівської області. Приїхало півтабора, дуже важко було торгуватись! – пригадує смілянин. – Їх зацікавила найбільша карета – фаланда на одного коня, яка вміщує до 10 пасажирів. Віддав її за 6 тисяч гривень. А другу карету, двомісний фаетон, придбав сторож одного з підприємств на Полтавщині.

До речі…

Найбільшої популярності карети набули у Російській імперії на початку XIX століття. Карети могли собі дозволити лише заможні поміщики. Тоді цей вид транспорту був дорогим задоволенням, проте висока вартість не зменшувала їхнього попиту. Тому каретні майстри наживали величезні статки. Найвідомішими каретними майстрами були німці Йоганн Йохім, Фребеліус і Брейтігам.

Фото з архіву героя публікації