Черкаські журналісти підтримують пропозицію голови Національної Спілки журналістів України Ігоря Лубченка оголосити бойкот нардепу-регіоналу і акордеоністу Яну Табачнику. Голова черкаського обласного осередку НСЖУ Сергій Томіленко, коментуючи ситуацію з публічним приниженням журналістів з боку Яна Табачника в ході телебесіди з радником Президента Ганною Герман, вважає, що цим у країні продовжується практика свідомої дискредитації професії журналіста.
«Так, у медіа-сфері багато внутрішніх проблем, але не цинічним та нахабним представникам корупційного політичного середовища оцінювати дотримання стандартів журналістської етики», - переконаний Сергій Томіленко.
У своїй передачі «Честь имею пригласить» 9 квітня на телеканалі КРТ Ян Табачник заявив, що журналісти - «це холуї, що обслуговують своїх хазяїв. Я це прекрасно знаю. 85% журналістів у цій країні займаються цим», - сказав він у прямому ефірі.
Навіть акордеоністу роздавати такі оцінки людям журналістської професії непристойно. Що вже говорити про народного депутата від правлячої партії? Нехай би пан Табачник роззирнувся по парламентській залі, коли його колеги за помахом руки диригента фракції одностайно натискують на потрібні кнопки. То що це — свідоме виявлення волі народного депутата?
Журналісти, як і все суспільство, різні. Але у громадян є спосіб протистояти заангажованим працівникам пера, мікрофона, камери - не купувати, не читати, не передплачувати газету, журнал, вимкнути радіо чи телетрансляцію. А як боротися з депутатами, котрі отак, за командою зверхника, приймають закони, що погіршують, а не поліпшують життя людей. І як же назвати цих депутатів?
А чим підтвердить пан Табачник, що 85% моїх колег - холуї? У нього що - є на руках рішення судів, якими іменем України це доведено? Переконаний, що немає. Певно, спрацював рефлекс: народного депутата притягти до відповідальності за наклеп і образу, ми знаємо, не так і просто.
Але ми маємо іншу можливість: у своїх засобах масової інформації взагалі не згадувати Табачника Яна Петровича. І я закликаю своїх колег оголосити бойкот пану Табачнику. Нехай собі грає на всіх музичних інструментах і засідає у парламенті, запрошує на передачі друзів (хоча його друзі мали б добре подумати, чи варто йти на передачу до недруга журналістів). Та, зрештою, то все його приватні справи. Журналістів, переконаний, його доля більше не цікавитиме.
У тій же передані взяла участь і радник Президента Ганна Герман. Що - людина, котра стільки років працювала у реальній журналістиці, зупинила потік образ співбесідника на адресу своїх колег? Та нічого подібного! «Я розумію ваше обурення, але ми повинні бути добрими, Яне Петровичу. Бо ми - влада», - от і все, на що спромоглася пані радниця.
Натомість вона зажадала, аби журналісти пройшли люстрацію і задекларували свої видатки.
Хто з журналістів має пройти люстрацію? Ті, хто працював свого часу у компартійній пресі? Так серед діючих творчих працівників ЗМІ їх майже не залишилося. Чи мають на увазі вимити з журналістського середовища тих, хто трудився у період помаранчевої влади? за президентства Кучми?
Так усіх журналістів Польщі, любої серцю пані Герман, не вистачить, аби заповнити вивільнені після люстрації місця.
Те ж стосується і розумувань радниці Президента щодо декларації про видатки журналістів. Думаю, мої колеги готові до цього - давайте відповідний Закон. А як дуже не терпиться - нехай чиновники Адміністрації Президента, народні депутати від Партії регіонів добровільно подадуть такі декларації.
Обурює сам тон розмови співбесідників передачі. Народний депутат принижує і ображає журналістів, радник Президента залякує люстраціями і деклараціями про видатки. Невже не можна говорити з аудиторією як з співгромадянами, а не з класовими ворогами?
Боже, в якій країні ми живемо!
Ігор ЛУБЧЕНКО,
голова Національної спілки журналістів України
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису