В Умані в cім’ї донецьких переселенців Інни та Ігоря Марнерів 1 липня народився син.
Тепер родина – мама, батько і п’ятирічна сестричка Рита – приймають вітання від нових уманських друзів, пише «Черкаський край».
Малюк здоровий і жвавий. Вага – 3,300 кілограма. Назвали хлопчика Богданом.
У червні в Умані підготували місця для 40 біженців зі східних регіонів. А на початок липня в місті було вже 94 переселенці.
– Найбільше їдуть з Краматорська – 13 сімей прибули, – розповідає начальник міського управління праці і соціального захисту Галина Кучер, яка координує роботу центру допомоги біженцям. – Із Луганська – 12 сімей, 5 – зі Слов’янська приїхали. Серед прибулих – 35 дітей, четверо студентів, 11 пенсіонерів.
Дехто з переселенців зупиняється у родичів чи друзів, але більшість потребують допомогти з житлом. Чи не першим відкрив двері своїх гуртожитків Уманських національний університет садівництва – тут прийняли кілька родин, запропонували роботу на впорядкуванні старих плодових насаджень. Облаштували для приїжджих кілька кімнат у будинку ветеранів, допомагають власники приватних готелів. Відгукуються на чужу біду уманчани. Приміром, на черговому зібранні міського клубу ветеранів «Надвечір’я» літня жінка зголосилася прийняти у свою квартиру сім’ю біженців. Настоятель Святоуспенського храму отець Вадим запропонував для поселення біженців свій будиночок у селі Пугачівка Уманського району.
У переселенців – багато клопотів із документами. Як розповідають співробітники центру допомоги переселенцям, місяць не можуть добитися електронного переказу п’яти пенсійних справ з Краматорська. Зв’язались по телефону з колегами в Краматорську і почути у відповідь: ви не одні, ми переводимо тисячі справ, тож чекайте своєї черги.
Уманчани допомагають хто чим може – і трудові колективи, і підприємці, і просто сусіди, навіть незнайомі. На вулицю Садову, де цілодобово працює координаційний центр прийому біженців, приносять продукти, одяг, предмети першої необхідності, навіть дитячі іграшки. Уманські таксисти склали графік і щоденно на автовокзалі чергує машина, яка обслуговує біженців безплатно. За необхідності з приїжджими працюють психологи з уманського педагогічного університету. Працівники соціального захисту заводять анкети з даними про склад сім’ї, спеціальність, освіту, досвід роботи – збирають всю інформацією, що потрібна для пошуків житла і роботи. Дошкільнят, які приїхали з батьками, вже влаштували до дитячих садків. Під Уманню, неподалік села Дмитрушки, терміново закінчують ремонт приміщення під соціальний готель для біженців. Чотирьох студентів з Донецька і Луганська перевели до уманських вишів.
– Спілкуючись щоденно з переселенцями, переконалась: більшість цих людей мають намір залишитись в Умані надовго. Можливо, навіть на постійне проживання, – говорить Галина Кучер. – Шукають роботу: лікар-педіатр влаштовується до районної лікарні, підприємець, який має досвід роботи в торгівлі, налагоджує бізнес на одному з уманських ринків, де йому виділили місце. Ще один переселенець з Донбасу вже дав оголошення в соцмережах, пропонуючи свої послуги з ремонту квартир. Тож життя цих людей потроху входить у колію на новому місці.
реклама
