- Чому Мотронинський? На це питання відповідь дає старовинна легенда.
І хоча це лише легенда,ще ані одне історичне джерело краще за неї не пояснило історію походження цього монастиря,якому судилась тяжка доля:згоряти в боротьбі з ворогами,щоб потім,подібно птахові-Феніксу,відновлюватися з попелу і знову звати до боротьби за волю.
Легенда розповідає,що в часи князювання Ярослава Мудрого на місці стародавнього язичницького капища збудував нову фортецю князь Мирослав,Смілянський воєвода. Повертаючись з переможного походу,він вирішив перевірити пильність фортечної залоги на чолі з молодою княгинею Мотрею. Для цього він переодягнув своїх воїнів в печенізький одяг. Як виявилось,пильність була на висоті,бо княгиня власноруч влучила з лука в печенізького ватажка,яким вбрався Мирослав. На руках своєї коханої дружини він і помер. Княгиня Мотрона з горя і розпуки наказала затопити лодію з тілом чоловіка,а сама постриглася в черниці. На місці ж фортеці заснувала чоловічий монастир,на пам'ять про коханого чоловіка. З тих пір ,ніби,і зветься монастир Мотриним...
Може здатись дивним, але в наш час ця легенда,яка більше схожа на казку,знайшла наукове підтвердження. Спеціалісти-гідрологи,які працювали в цій місцевості,виявили,що яр,в якому зараз знаходиться Свято-Онуфрієвське джерело(попід самим монастирем), є ніщо інше як старе русло річки Косарки,яка в ті літописні часи була судоходною. Косарка впадала в Тясмин, який на той час був правим основним рукавом Дніпра. Так що лодії могли вільно заходити до самої фортеці. Саме так це було,чи трохи інакше,але з впевненістю можна сказати,що легенди на пустому місці не народжуються.
Недовго процвітала новостворена обитель,бо вже протоптали стежки на Русь ординські завойовники. Мотрин монастир було спалено,а майже всі монахи загинули в боротьбі. Кілька століть лише одинокі подвижники переховувалися в печерах. На козацьку добу припадає новий виток розвитку обителі. Гетьман П.Сагайдачний взяв монастир під свою опіку і обитель стає духовним центром Зопорожжя. В цей час монастир укріплюється, розбудовується. Саме в цей героїчний час прокопуються таємні підземні ходи ,підземні церкви та схрони.Холодний Яр попід землею з'єднується із Суботовим, Чигирином,іншими монастирями. Розповідають про підземні ходи,по яких вільно міг рухатись вершник на коні. В монастирі існував шпиталь для поранених і літніх запорожців. Траплялося,що козак приїздив сюди доживати віку,але,набравшись сили від цілющого монастирського джерела,знову повертався на Січ, щоб воювати з ворогами.
Під час визвольної війни під проводом Б.Хмельницького монастир знову опиняється в вихорі історичних подій.Мотронинські ченці допомагали козакам де порадою,а де і своєю міцною рукою.За це під час Руїни обитель не раз розплачувалась,попадаючи під шляхетські напади і руйнації.А під час оборони Чигирина 1677-1678рр.монастир остаточно було стерто з поверхні землі,тепер вже турками.Але вже вдруге свята обитель відбудовується.І під час Коліївщини знову опиняється в горнилі боротьби за волю і долю.Саме ченці монастиря на чолі з ігуменом Мельхіседеком Значко-Яворським посвятили ножі гайдамакам в монастирському ставку,який з тих пір став зватися Гайдамацьким.
Нинішня кам'яна Троїцька церква збудована на місці старої дерев'яної,в якій вінчалися Богдан Хмельницький з Ганною Сомківною.Зважаючи на історію монастиря російська царська влада побоювалась нових хвиль спротиву з Холодного Яру і в 1911 році монастир було перетворено на жіночий.Незважаючи на це монастир активно включається в національно-визвольну боротьбу і стає центром Холодноярської республіки.Багато монахинь допомагали повстанцям,працюючи розвідницями і зв'язковими.Майже 10 років скликав Мотрин дзвін борців за волю України.Совдепія,коли врешті-решт подолала повстанців,цього обителі не простила,і зруйнувала,на цей раз вже втретє...Але більшовикам не вдалося хоч би для чого пристосувати монастир і він багато років простояв пусткою,піддаючись руйнації.Якийсь час тут створили комуну,але більшовикам було незатишно у цьому ворожому для них лісі і комуна швидко розпалася.Пізніше були плани створити тут лепрозорій,але,на щастя,не склалося.
Повна розповідь про мандрівку - тут
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису