Учасник АТО Олексій Цибко: «Шана прикордонним військам, котрі першими зустрічають ворога!»

29 травня 2015, 18:07

У Смілі і районі близько тисячі ветеранів прикордонних військ. Майже сотня їх прийшли 28 травня у день професійного свята до центра міста, звідки святковою ходою рушила до пам’ятного знака воїнам-прикордонникам, що у сквері імені воїнів-інтернаціоналістів.

До скверу імені воїнів-інтернаціоналістів ветерани-прикордонники рушили з центру міста

У сквері відбувся мітинг, який відкрили Іван Діденко – голова Смілянської міськрайонної організації ветеранів-прикордонників і полковник прикордонних військ Микола Богославець. Обоє служили свого часу в Афганістані. Богославець – ще й з Ігорем Момотом у Керкинському прикордонному загоні. У липні минулого року Момот героїчно загинув, захищаючи рубежі нашої Вітчизни на Луганщині. Цікаво, що син Івана Діденка Володимир – офіцер-прикордонник. Рік тому він теж захищав кордони України на Донбасі в Зеленопіллі і Довжанському котлі. Зараз служить в Оршанці, навчальний центр якого з підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України очолював Ігор Момот... Тож обом було що сказати побратимам. Зокрема, Микола Богославець торкнувся і непростого шляху становлення прикордонної служби, яка іде ще з давніх часів. Бо охорона кордонів завжди була актуальним завданням. Історію наших прикордонних військ можна віднести ще до часів князя Володимира, коли почала створюватися оборонна система. Саме Володимир дав розпорядження будувати прикордонні міста по річках Сула, Осетр та Трубіж, а кращим чоловікам було наказано організувати охорону меж Русі. Пізніше цю справу продовжило славне козацтво. За часів російської імперії цар Олександр III видав 15 жовтня 1893 року указ про створення Окремого корпусу прикордонної варти. Під час Першої Світової війни прикордонники були введені до складу діючої армії і воювали майже на всіх фронтах.

26 травня 1918 вже більшовицька Рада Народних Комісарів заснувала прикордонну службу, якій доручили охорону кордонів РРФСР. А 6 вересня була запроваджена форма для прикордонників. Вона дуже нагадує ту, що здебільшого використовується донині. Через роки захищати кордони у нас почала Державна прикордонна служба вже незалежної України. Зважаючи на заслуги прикордонників перед Вітчизною, 2003 року Указом Президента було встановлено свято – День прикордонника, яке відзначається щорічно 28 травня. Це свято спрямоване, насамперед, на те, щоби підняти дух солдатів, які виконують свій обов’язок перед державою. Особливо воно актуальне зараз, коли Росія веде так звану гібриду війну проти України. Як підкреслив Микола Богославець, уже 14 прикордонників Черкащини загинули на цій „гібридній” війні. Тож народжуються і нові герої, і нові традиції.

Голова Смілянської міськрайонної організації ветеранів-прикордонників Іван Діденко (зліва) доповідає полковнику прикордонних військ Миколі Богославцю

Цілком логічно, що ветеранів-прикордонників Сміли привітав перший заступник міського голови Андрій Шовкун. А заступник міського голови, сам колишній прикордонник, Олександр Плюта вручив цілій когорті ветеранів-прикордонників і гурту патріотичної пісні „Дозор” грамоти виконкому міської ради.

Група ветеранів отримала медалі „Захисник Вітчизни”. Усі вони хрещені вогнем, дехто пройшов справжнє пекло, але залишився живим і зараз передає свій бойовий досвід молодшим захисникам.

Я спілкувався з ветеранами-прикордонниками і дивувався, що більшість із них захищали рубежі колишнього СРСР як не в Афганістані, то в Середній Азії. Так, окрім згадуваних уже Діденка і Богославця, в Афганістані, у Тернецькому 81-му загоні Мормульської мотоброньованої групи служив Володимир Григор’єв, який переконаний, що прикордонник – то назавжди. У Тахтабазарському прикордонному загоні служив Олександр Куцепал. А Сергій Щербак, якому у день професійного свята виповнилося 54 роки, – в Бахардені і Каракалі Червонопрапорного середньоазіатського прикордонного округу. Схоже, в роки радянської імперії українцям довіряли захищати переважно азійські кордони. Тепер же вони захищають свої. Приміром, син Сергія Щербака Богдан боронить Україну у полку спеціального призначення…

Учасник АТО Олексій Цибко дякує воїнам-прикордонникам за свої бойові навички

Та, як уже мовилося, попередній досвід нікуди не дівається. СРСР таки загартував українців-воїнів. Про це, зокрема, говорив на мітингу в Смілі учасник антитерористичної операції на сході України Олексій Цибко:

– Я б ніколи, напевне, не отримав тих необхідних у бою навиків, якби не воював з такими, як ви, прикордонниками в Новоазовську, – наголосив він, звертаючись до ветеранів прикордонних військ. – Тож шана прикордонним військам, котрі першими зустрічають ворога!

А бойовий побратим Олексія Цибка Каміль Валетов додав:

– Мій рідний брат служив у прикордонних військах, і я з 12 років мріяв про зеленого картуза. В Афганістані я виконував бойові завдання разом з прикордонниками і бачив чого ви варті. Ви маєте право носити свого картуза з гордістю. Я знаю, що прикордонник завжди повинен підготувати собі зміну. Новоазовськ показав, що вона у вас є. І люди, які зараз захищають українську землю, вже сьогодні гідні пам’ятників.

Олександр Куцепал служив у Середній Азії

До пам’ятного знаку прикордонників лягли квіти. Дехто з присутніх почав згадувати минуле. Інші ж говорили про те, як воюють українські захисники Вітчизни зараз, про те, що загалом участь у бойових діях від початку проведення АТО взяли понад 11 тисяч прикордонників. Близько півтисячі з них уже нагороджені державними відзнаками, 62 бійця – посмертно. Разом з прикордонниками рубежі нашої держави героїчно захищають і сміляни інших військових професій, як це робив під Новоазовськом Олексій Цибко.