Молодий льотчик, курсант Харківського військового авіаційного інституту Владислав Харута загинув на околиці Великого Хутора Драбівського району 2 серпня 1986 року – рівно 25 років тому. Про це ідеться на сайті села Великий Хутір.
Загинув хлопець під час виконання тренувального польоту. «Це сталося близько 13.00 над полем четвертої бригади колгоспу. Літак Л-39, за штурвалом якого знаходився Харута, втратив керування і почав різко втрачати висоту. Кажуть, у льотчика був шанс врятуватися, аби він вчасно катапультувався. Але тоді б некерована машина упала б на село або на колгоспне подвір’я, де працювали люди. Напевне, молодий льотчик дуже добре усвідомлював цю небезпеку, тому до останнього тримав у руках штурвал, намагаючись відновити контроль над літаком. Він упав на бурякове поле за півкілометра від села.
У Великому Хуторі, неполалік від того місця, де він загинув, встановили обеліск і посадили квіти
Колгоспники, які того дня працювали на полі і стали свідками катастрофи, бачили як пілот катапультувався з некерованої машини, але запізно — для безпечного приземлення йому не вистачило висоти і кількох секунд, - йдеться в матеріалі. - Владислава Харуту поховали на його батьківщині, у Харкові, а у Великому Хуторі, неполалік від того місця, де він загинув, встановили обеліск і посадили квіти. Раніше майже щороку сюди приїздили батьки Владислава і його друзі, щоб пом’янути свого сина і товариша, який навічно залишився 18-літнім. Останнім часом приїздять рідше. Але у великохутірському краєзнавчому музеї є куточок, присвячений Владиславу Харуті з його особистими речами і фотографіями. На них ще ще зовсім юний хлопець з відкритим і щирим обиччям. Таким він був і залишився в нашій пам’яті».
реклама
Коментарі
А зачем жертвовать, если сегодня такие звания раздают просто так, за так сказать " Службу...". Я например до сих пор не знаю за какие такие заслуги наш губернатор имеет звание героя? Кого он спас, или защитил, или предотвратил например катастрофу. . .
Стрічка RSS коментарів цього запису