Ця трагічна історія сталася в селі Рецюківщині Драбівського району півроку тому. Про неї писали чи не всі черкаські газети, йдеться у добірці матеріалів «Старі женихи» обласної газети «Нова Доба». Нещодавно Володимира Степановича відпустили додому. Не на зовсім, а до суду, бо чоловік не загрожує безпеці оточення, і стан його здоров’я та вік дозволяють чекати суду не за ґратами. У селі Володимира Степановича всі знали як добропорядного сім’янина, працелюба й просто добру людину. А тут таке: кохання до жінки, молодшої на 53 роки, убивство, в’язниця, а 11-річний син Лариси – сирота… Хто б міг таке подумати? Спілкуватися з журналістами Володимир Степанович не хоче, але дещо нам усе-таки вдалося дізнатися від його дочки Людмили.
– У тому, що батько тієї ночі дістав пістолет, нічого дивного немає, – говорить вона. – У нашому селі часто грабують одиноких людей або підпалюють будинки. Он наші сусіди у власному будинку недавно живими згоріли, і ніхто їм не допоміг. А тут уявіть: ніч, у хату хтось ломиться, шибки б’є. Звісно, батько схопився оборонятися. А далі все сталося випадково, він цього не хотів і зараз дуже шкодує і переживає. Здав сильно, і вік, і здоров’я вже даються взнаки. А щодо його стосунків із Ларисою, то газети таке понаписували, що читати страшно. Я скажу так: мій тато дорослий мудрий чоловік, і він може сам вирішувати, як і з ким йому жити, я в його особисте життя не втручалася, а інші й поготів не мають права.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису