реклама Делікат

«Танго Марії» – мюзикл під такою назвою авторства відомого аргентинського композитора Астора П’яццоли незабаром має з’явитися на сцені Черкаського муздрамтеатру ім. Т.Г. Шевченка.

thumb_726_post_big

За словами директора театру Володимира Осипова, наразі виконано приблизно половину роботи з підготовки п’єси. Незважаючи на важкі обставини (торік улітку в театрі відбулася пожежа), колектив театру «не розвалився і не розкис». Більше того, в колективі відбулися позитивні зміни, які дозволили виховати нових виконавців, майстерність яких і планується продемонструвати під час прем’єри.

Загалом у виставі зайнято більше 20 акторів – понад третину трупи. Репетиції проводяться безпосередньо у приміщенні театру, в тому числі й на головній сцені.

Вистава

– Музика П’яцоли – дуже популярна і «зачіпає» кожного, – сказала під час сьогоднішньої прес-конференції режисер-постановник вистави Анастасія Гнатюк. – Ця музика народилася в Аргентині, але за своєю напругою вона близька українцям.

За словами пані Анастасії, її приємно вразив високий рівень пластики акторів театру. Особливо яскравими є сцени, де грає Сергій Бобров – на репетиціях цих сцен плачуть навіть його колеги по сцені. Крім того, за словами Анастасії Гнатюк, з черкаськими акторами, багато хто з яких має почесні звання, працювати легко і приємно – вони залюбки виконують вказівки молодої режисерки.

Театр

Оскільки оригінальне лібретто мюзиклу досить складне і подекуди в наших реаліях незрозуміле, для черкаського театру спеціальне лібретто створює черкащанин Олексій Юрін. Крім того, було виконано й аранжування музики, розраховане на інструменти саме черкаського оркестру.

Прем’єру приурочено до цьогорічного фестивалю «Сцена людства» і до 84-ої річниці театру, яку колектив відзначив 25 квітня. Але, з огляду на необхідність узгоджувати час показу тої чи тої вистави із власниками сценічних майданчиків (у цьому разі – з обласною філармонією), конкретна дата прем’єри поки що остаточно не визначена. Наразі планується, що це буде 15 червня.

реклама

Коментарі  

 
-4 #8 Анти-Зрітєль 13.05.2016 13:52
Нашим людям не угодить, так читайте больше, учитесь, ходите в музеи, театры :-) пора вылазить из 19века.

Так П"яццола - не 19 ст, а 20-е. Це до відома тих, хто рекомендує більше читати й вчитись.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+6 #7 зритель 11.05.2016 16:52
Цитую Анти-Зрітєль:
Лібретто адаптоване "спеціально для черкащан", аранжування перероблене "під інструменти черкаського оркестру". То що тоді залишиться від П"яццоли? І взагалі, навіщо було його чіпати? Ставили б краще "Сватання на Гончарівці" чи "Пана Коцького" - це було б рідніше й зрозуміліше. Й не довелось би тоді декому питати "баян чи гармонь на картинці", бо все одно того "баяна" в театрі немає й не буде.


Нашим людям не угодить, так читайте больше, учитесь, ходите в музеи, театры :-) пора вылазить из 19века.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-9 #6 Анти-Зрітєль 11.05.2016 16:24
Лібретто адаптоване "спеціально для черкащан", аранжування перероблене "під інструменти черкаського оркестру". То що тоді залишиться від П"яццоли? І взагалі, навіщо було його чіпати? Ставили б краще "Сватання на Гончарівці" чи "Пана Коцького" - це було б рідніше й зрозуміліше. Й не довелось би тоді декому питати "баян чи гармонь на картинці", бо все одно того "баяна" в театрі немає й не буде.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+12 #5 Олександр Гуменний 10.05.2016 18:05
Цитую Dirty Harry:
Гармонь чи баян зображений на 1-ій картинці? :-)


Взагалі то це - бандонеон:
"Бандонео́н (ісп. bandoneón) — музичний інструмент, різновид гармоніки. Названий так на честь його винахідника Генріха Банда. Спочатку використовувавс я для виконання духовної музики в церквах Німеччини. У кінці XIX століття був завезений до Аргентини і увійшов до складу танго-оркестрів. Саме завдяки бандонеону музика аргентинського танго отримала те пронизливо-щемливе звучання, яке привертає до неї стільки шанувальників."(с)

Хоча, нажаль, навіть аккордионістами в Черкасах проблема.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+22 #4 правда 10.05.2016 15:52
хочеться таки, щоб театр відродився, проте обласній владі на нього чхати До речі, як там лавашна бочка на березі дніпра, задіяна весь час?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+24 #3 зритель 10.05.2016 15:20
Спасибо, что продолжаете радовать своего зрителя! Успехов Вам и крыши над головой!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+24 #2 студент 10.05.2016 15:19
Молодцы, театр! Так держать! Обидно только, что наши чинуши безграмотные не понимают в этом ничего и хотят оставить область без театра.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-1 #1 Dirty Harry 10.05.2016 14:34
Гармонь чи баян зображений на 1-ій картинці? :-)
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат

bigmir)net TOP 100