Прес-конференція ВО «Свобода» і Цивільного корпусу «Азов», яку провели сьогодні обласні організації цих політсил у Черкасах, перетворилася на жваву дискусію щодо доцільності створення національного природного парку в Холодного Яру. В дискусії взяли участь представники державної влади та місцевого самоврядування, екологи, жителі холодноярських сіл.
– Жителі Мельників, Головківки, Грушківки, Лубенець – проти створення національного парку саме зараз, – наголосила в коментарі «Прочерку» депутат Мельниківської сільради Людмила Зубенко. – На нашу думку, це питання недостатньо вивчене. Сьогодні в держави немає грошей на утримання сільських шкіл і садочків, тож немає ніякої впевненості, що знайдуться кошти на утримання національного парку, якщо його буде створено. Тому немає ніякої гарантії, що через 2-3 роки він не перейде у приватні руки.
Селяни заперечують аргументи екологів, що сьогодні у Холодному Яру відбувається неконтрольована вирубка лісу, що туристи не мають можливості організовано відпочивати в цьому історичному урочищі.
– Селяни турбуються, чи не позбудуться зі створенням парку вони своїх паїв, робочих місць у лісгоспі, та навіть можливості опалювати свої хати, адже в більшості людей – пічне опалення. З іншого боку, жителі холодноярських сіл не бачать для себе жодних плюсів від природоохоронних заходів. Коли захистили дуб Максима Залізняка, селу це зовсім нічого не дало, навіть жодної лавочки тут ніхто не поставив, – обурюється Людмила Зубенко.
Перший заступник начальника обласного управління лісового господарства Василь Горда також наголошує на необхідності враховувати інтереси населення, лісового господарства, а також мисливців. Крім того, ліс, як і сільськогосподарські культури, має етапи дозрівання і старіння. Так, граб дозріває на 61 рік життя, сосна – на 81 рік, дуб – на 110 рік. Після цього ліс старіє.
– Якщо ми не будемо збирати урожай лісу, пропаде праця багатьох поколінь працівників лісового господарства, – зазначив Василь Іванович.
Натомість науковці закликають мислити більш глобально й не переводити це питання у політичну площину. Справа збереження природи в Україні, по-суті, знехтувана, і якщо в Європі природоохоронні території займають близько 10% загальної площі, то на Черкащині – лише 3%.
– Якщо виходити тільки зі споживацьких міркувань, то можна було б і дуб Максима Залізняка зрубати на деревину, – наголосив завідувач філії «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Богдан Легоняк.
А голова обласної організації Товариства охорони природи Микола Чорний наголосив, що старі дерева Холодного Яру допомагають зберігати воду, і без них Тясмин ще більше обміліє, ніж зараз.
Як наголосила представник обласного управління екології та природних ресурсів Людмила Довга, наразі передбачається вилучити із господарської діяльності лише 3050 га, ще на 5468 га буде заборонено суцільну вирубку (при дозволі санітарної вирубки) лісу, а також полювання. Це, на її думку, не так багато.
На переконання депутата обласної ради від ВО «Свобода» Юрія Ботнара, обласна рада має керуватися «не сьогоденними віяннями, а національними, глибинно громадськими інтересами». Холодний Яр – це надбання не окремих громадян, які живуть поруч із лісом, не лісового господарства, а всіх українців. Це – туристичний регіон, місце національної слави, унікальне природне середовище. Тому, на думку пана Ботнара, відмовлятися від ідеї створення тут національного парку неприпустимо. Водночас, необхідно шукати компроміси із інтересами місцевого населення. На думку депутата, ці компроміси можуть лежати в площині розміру природоохоронної території.
На необхідності врахування інтересів усіх сторін наголосив і керівник облорганізації ЦК «Азов» Дмитро Кухарчук.
Представники обох політичних сил пообіцяли спробувати відшукати необхідний компроміс, щоб запропонувати відповідну пропозицію на наступному засіданні сесії обласної ради.
реклама
Коментарі
А він більше нічого показувати не вміє...
Також виходить, що насправді вилучають з користування у лісгоспу лише 1.5 тис. га, бо інші 1.5 уже є заповідною зоною. А на рахунок тих 5 тис., які залишаються власністю лісгоспу і де дозволена буде лише санітарна рубка взагалі маніпуляція. Бо кожен хто хоч трохи знайомий з нинішнім станом речей розуміють, що під виглядом санітарної рубки будуть продовжувати і надалі спокійно рубати.
Тому замість того, щоб продумувати механізми, які б убезпечити майбутній парк від можливих загроз УКРОП відстоює інтереси дуже навіть не бідних лісівників та інших, хто має бізнес на деревині.
Один лише факт про лісівників - звичайний лісівник може собі дозволити кожного дня їздити своєю машиною за 50 км. на роботу. Лісіники - це не ті люди про яких потрібно переживати, що вони втратять роботу.
интересно в каком нормативном документе написано о готелях, барах, ресторанах и особенно о публичных домах в нац. парках? и хотя бы парочку примеров, где это есть и оно во вред. Нац. парка нет, а Козацкий хутир на Буде уже есть, хотя лавочек они не поставили, но поток паломников к дубу увеличился в разы +амулеты они покупают у местных со всеми вытекающими. Еще пример - Буковель, где даже без нац. парка все куплено, но и дан толчок развитию экономики края (те же бары, рестораны, бордели). А за 200-летнюю природу выше уже ответили - для граба сплошная рубка через 61 год и т.д. Как по мне бар лучше пеньков
яр уже не ничейный а имеет фактического крепкого владельца. вырубит лес и построит в яру собственную мясохладобойню, на общественных началах. если яр по себе сам холодный, то он надеется шо за свет для холодильников с мнясом от "курочок рябых" вообще ничо платить не придётся. а со срубленного леса, комсомольцы по осени и грязи построят узкоколейку до села тіньки, шоб вместо обещанного газа дрова селянам подвозить.
Стрічка RSS коментарів цього запису