Черкаські залізничники не вірять обіцянкам начальства дати їм роботу

Нещодавно залізничники відзначили своє професійне свято. «Приємним» подарунком для працівників станції імені Тараса Шевченка стала звістка про оптимізацію підприємства. А це, на думку людей, означає лише одне — скорочення й безробіття, повідомляє обласна газета «Черкаський край».

фото - http://www.panoramio.com/photo/38057249

За попередньою інформацією, понад 400 працівників станції мають поповнити лави безробітних. А ще з нового року в Смілі вже не формуватимуть цілий ряд потягів. Таке фатальне для місцевих залізничників рішення нещодавно прийняла адміністрація Одеської залізниці.

Зустрівшись із колективом станції, начальник пасажирської служби Одеської залізниці Юрій Тягнирядно пояснив необхідність цих реформ збитковістю потягів.

— Торік по Шевченківській дільниці ми отримали 17,6 мільйона гривень збитків. За перше півріччя цього року сума збитків, із якими спрацювала дільниця, сягнула 9,8 мільйона гривень. Держава наші втрати, як це було колись, не компенсує, — зізнався чиновник, пообіцявши працевлаштувати всіх, хто втратить робочі місця.

Той факт, що люди не залишаться «за бортом», підтверджує і начальник Шевченківської дирекції залізничних перевезень Микола Малинка.

— Ми налаштовані максимально зберегти наш колектив. Усі поки що трудяться, ніхто не звільнений. Ми пропонуємо своїм працівникам перекваліфікуватися. У нас зараз на станції багато вакансій, а тому боятися звільнення не потрібно. Але, як не дивно, люди не хочуть переходити на нову роботу. Можна влаштуватися, наприклад, квитковим касиром або перевчитися коштом залізниці на інші професії. Зокрема, нам потрібні чергові стрілочних постів, прийомоздавальники, складачі поїздів. Та більшість чомусь відмовляється. Особливо це стосується охоронників, адже хлопці там звикли до легкої служби. Жоден із працівників, які підлягають реорганізації, не погодився піти працювати на станцію, — пояснює Микола Іванович.

http://www.panoramio.com/photo/51557033

Втім, не все так просто. Голова профкому Шевченківської вагонної дільниці Лідія Олійник уже не вірить обіцянкам начальства. Хоча, за її словами, підведеним до межі звільнення працівникам і пропонували вакансії на інших підприємствах Одеської залізниці, однак усіх забезпечити роботою не вдасться.

— Далеко не всі працівники погодяться на такі зміни. Кидати сім’ї, господарство. Шість годин до Миколаєва (саме там пропонують роботу), потім четверо чи шестеро діб працювати і знову шість годин додому. Дуже незручно…

Лідія Олександрівна наводить доведені їхній дільниці цифри тих працівників, які підлягають «реорганізації» з нового року — всього 107 осіб.

— Ми не здаємося й захищатимемо свої трудові права. Вже зверталися до керівництва «Укр­залізниці», губернатора, до міністра транспорту й прем’єр-міністра. Та віз і нині там. Втішає лише те, що начальство клянеться, нібито жодна людина не буде звільнена. Їх перенавчатимуть на інші спеціальності. Однак наразі такої програми перекваліфікації на підприємстві немає.

— Навіть якщо є десь вільні місця, то їх на всіх не вистачить. Те ж локомотивне депо — і там скорочуватимуть людей, бо якщо не буде наших вагонів, не буде і їхніх локомотивів. А не буде цього, то навіщо тоді квиткові касири? — окреслює ще одну грань «залізничної» проблеми пані Лідія.

Глобальна «оптимізація» залізничного транспорту викликає небезпідставну тривогу багатьох працівників станції імені Тараса Шевченка. Люди вважають, що повним ходом іде підготовка до приватизації «Укрзалізниці».

— Залізничні перевезення — це дуже вигідна справа. Особливо, якщо ти є монополістом. Хтось прагне прибрати до рук залізницю, а для цього треба поскорочувати зайвих. А потім отой «хтось» диктуватиме права й підніматиме ціни на квитки й тарифи на вантажні перевезення до захмарних висот, наживаючись на нас із вами, — вважає один із залізничників, який попросив не називати його імені.

У свою чергу, гендиректор «Укрзалізниці» Володимир Козак запевнив і самих залізничників, і журналістів, і можновладців, що в приватні руки залізницю не віддадуть. За його словами, це буде акціонерне товариство, сто відсотків акцій якого контролюватиме держава.