реклама
26 грудня 2011, 07:55
Наразі в області склалася надзвичайна ситуація: контролювати виконання Постанови Кабміну щодо ціноутворення в галузі лікарських засобів просто нікому, інформує обласна газета "Нова Доба".
– Раніше такий контроль здійснювала Державна інспекція з контролю за цінами в Черкаській області, але влітку цього року вона була ліквідована, – говорить Олена Соболєва, колишній працівник КП «Фармація». – Деякий час свій моніторинг цін на ліки проводила також Державна інспекція з якості лікарських засобів, але її також ліквідували. Керуватися при ціноутворенні треба відповідними постановами Кабміну…
Чим керуватися – зрозуміло, але якщо який-небудь недобросовісний підприємець вирішить нагріти руки на нещасних хворих, то виходить, що схопити його за руку нема кому?
В управлінні у справах захисту прав споживачів у Черкаській області також говорять, що таких повноважень не мають.
– Навіть у новому положенні про нашу діяльність немає жодного слова про ціни, тож ми продовжуємо лише допомагати споживачам щодо захисту їхніх прав в аспекті якості товару чи послуг, – говорить Микола Залізняк, начальник управління у справах захисту прав споживачів у Черкаській області.
Контроль за цінами в державних закладах може здійснювати Контрольно-ревізійне управління, регіональний підрозділ якого є і в Черкаській області. Про це повідомив Олег Борисенко, генеральний директор ЧОКП «Фармація».
– КРУ також може перевірити й приватну установу, але лише в тому випадку, якщо та використовувала для закупівлі лікарських засобів бюджетні кошти, – говорить він. – А так усі керівники аптечних закладів діють на свій страх і ризик, займаючись ціноутворенням. Верхньої межі для ціни на ліки немає, тому в одній аптеці препарат може коштувати 100, а в сусідній – 180 гривень.
Фармацевтична галузь в Україні на сьогодні одна з найприбутковіших. На підтвердження цього від одного посадовця-керівника аптечної мережі довелося почути, що в Черкасах зарплата провізорів-початківців («двадцятилітніх дівчат») — 2 — 2,5 тис грн. А знайома з невеличкого містечка на Черкащині розповіла, що її сусідка, провізор місцевої аптеки, хвалилася, що має зарплату 4,5 тис грн, що «обидва холодильники в нас удома битком забиті, і ми ні в чому собі не відмовляємо».
Звісно, можна тільки порадіти за достойний рівень зарплат аптекарок, переважна більшість яких сумлінно працює, тож за нелегку працю має бути й належна винагорода. Проте завдяки цьому можна тільки здогадуватися, які надприбутки мають на людській біді власники аптек і всієї фармацевтичної галузі. При цьому вони на будь-яку спробу держави втрутитися в їхню цінову політику (як ми це знаємо з недавнього минулого) відповідають погрозами, акціями «протестів», аби лише відстояти своє право й надалі втридорога продавати ліки, щоб галузь і далі «процвітала». Але чи повинно так бути?
реклама
В управлінні у справах захисту прав споживачів у Черкаській області також говорять, що таких повноважень не мають.
– Навіть у новому положенні про нашу діяльність немає жодного слова про ціни, тож ми продовжуємо лише допомагати споживачам щодо захисту їхніх прав в аспекті якості товару чи послуг, – говорить Микола Залізняк, начальник управління у справах захисту прав споживачів у Черкаській області.
Контроль за цінами в державних закладах може здійснювати Контрольно-ревізійне управління, регіональний підрозділ якого є і в Черкаській області. Про це повідомив Олег Борисенко, генеральний директор ЧОКП «Фармація».
– КРУ також може перевірити й приватну установу, але лише в тому випадку, якщо та використовувала для закупівлі лікарських засобів бюджетні кошти, – говорить він. – А так усі керівники аптечних закладів діють на свій страх і ризик, займаючись ціноутворенням. Верхньої межі для ціни на ліки немає, тому в одній аптеці препарат може коштувати 100, а в сусідній – 180 гривень.
Фармацевтична галузь в Україні на сьогодні одна з найприбутковіших. На підтвердження цього від одного посадовця-керівника аптечної мережі довелося почути, що в Черкасах зарплата провізорів-початківців («двадцятилітніх дівчат») — 2 — 2,5 тис грн. А знайома з невеличкого містечка на Черкащині розповіла, що її сусідка, провізор місцевої аптеки, хвалилася, що має зарплату 4,5 тис грн, що «обидва холодильники в нас удома битком забиті, і ми ні в чому собі не відмовляємо».
Звісно, можна тільки порадіти за достойний рівень зарплат аптекарок, переважна більшість яких сумлінно працює, тож за нелегку працю має бути й належна винагорода. Проте завдяки цьому можна тільки здогадуватися, які надприбутки мають на людській біді власники аптек і всієї фармацевтичної галузі. При цьому вони на будь-яку спробу держави втрутитися в їхню цінову політику (як ми це знаємо з недавнього минулого) відповідають погрозами, акціями «протестів», аби лише відстояти своє право й надалі втридорога продавати ліки, щоб галузь і далі «процвітала». Але чи повинно так бути?
