У Черкасах історики шукали моделі примирення між країнами

Семінар для студентів-істориків та міжнародників, присвячений впливу історичної пам’яті на політику взаємостосунків України, Польщі та Білорусі, відбувся сьогодні в стінах Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького.

Як зазначив доповідач – доктор історичних наук, професор ЧНУ Віталій Масненко, завдання семінару – сполучити наукові досягнення істориків із практикою фахівців із міжнародної діяльності. Йшлося передусім про вплив на сучасну політику складних моментів спільної історії України, Польщі та Білорусі.

– Питання історичної пам’яті – це не тільки предмет спілкування істориків, розгляду фахової аудиторії, а й уділ діяльності політиків. І те, що політики пропонують своє бачення історичних подій та явищ, часто призводить до різноманітних конфліктних станів, до того, що «минувшина переноситься в сьогодення» і перетворюється в конфронтацію, – зазначив Віталій Масненко.

Саме так відбувається сьогодні в стосунках Польщі та України. Частина польських, та й українських, політиків, розпалюючи тему міжнаціонального протистояння на Волині під час Другої світової війни, протиставляють одне одному суспільства наших країн.

– Зрозуміло, що коли йде війна, трапляються різні ситуації. Різні люди долучаються до сторін протистояння. Зокрема, і в українському партизанському підпільному русі можна було зустріти різних людей. Ми говоримо переважно про героїв, а деякі польські політики – тільки про злочинців. Звідси непорозуміння, – наголосив Віталій Масненко. – Справді, для нас УПА – це героїчне явище. Злочинців, які, можливо, туди потрапляли, ми виводимо за межі цього героїчного явища. Тому що шукати примирення – це не означає відмовлятися від власної історії.

Цю ж думку підтримав і черкаський науковець, кандидат історичних наук Сергій Шамара.

– Є історична наука, котра – надбання фахівців, і є історична пам’ять, тобто актуалізована історія, яка турбує не тільки істориків, а й широкі кола громадськості. Приміром, у нас це – революція, Голодомор, Друга світова війна. У різних країн уявлення про історію різні, вони конкурують. На цьому не гребують спекулювати політики. Зокрема, частина польських політиків, педалюючи тему УПА, збурюють суспільство, – зазначив Сергій Шамара.

Під час дискусії обговорювали також відмінності політики пам’яті в Україні та в Білорусі. Зокрема, якщо в Україні Друга світова війна розглядається передусім як велика трагедія, то в Білорусі на перший план, як і колись в СРСР, висувають радянську героїку. Це опосередковано впливає і на ставлення білорусів до процесів, які сьогодні відбуваються в Україні.

Відмінності в оцінках здавалося б, значною мірою спільної українсько-білоруської історії відзначив і доктор історичних наук, професор ЧНУ Юрій Присяжнюк. Він також відзначив і відмінності між офіційною позицією деяких білоруських істориків і їхніми особистими поглядами.

Водночас, в усіх виступах відзначалося, що професійні історики намагаються бути осторонь політичних баталій. Так, Віталій Масненко днями отримав від польського колеги лист, який закінчувався словами: «Я занепокоєний тим, що роблять політики у польсько-українських відносинах. Пам’ятайте, що поляки – це не тільки польський уряд. Поляки люблять і шанують українців. Так і буде!»

Це – другий семінар, проведений за сприяння Державного фонду фундаментальних досліджень на тему: «Образи «сусідів» на прикордонні України, Польщі, Білорусі: конфліктні історичні дискурси про минуле та моделі примирення». Перший аналогічний захід відбувся 27 жовтня в Києві.