Корови й базари відволікають школярів від уроків

Кореспондент ТСН влаштувалася працювати вчителькою англійської у селі Коритня Монастирищенського району Черкащини. Але вчитися довелося їй самій.

Цього разу - пасти корів. У селі є дві поважні причини, щоби пропустити школу: базарний день і череду пасти.

О 9-ій ранку в Коритнянській школі на Черкащині дзвенить дзвінок. Але в десятому класі бракує двох учнів - братів Вадима й Максима Діденків. З 8-ї ранку і до 8-ї вечора вони пасуть корів, коли приходить черга їхньої родини. Корепондентка з цим не згодна, і йде пасти череду разом зі своїми учнями.

На поле хлопці прихопили магнітофон і мамині смаколики. Кажуть, що "на полі є время сідати їсти, це ж не урок". Окрім випасу череди, брати уроків англійської ні разу не прогулювали. Чому, розповідають операторові ТСН у чоловічій розмові. "Про Ольгу Олександрівну кажуть, що вона дуже красива... приваблива.. ну, більше я не знаю, шо казати". Хоча Вадим у себе не вірить, прогрес очевидний. На запитання, які півтора тижні тому були для 10-тикласника порожнім набором звуків, тепер відповідає - без підказок. - What is your name? – My name is Vadym Didenko. – Молодець, бачиш, щось пам'ятаєш. How old are you? – скільки років, чи шо? – Fifty. – I am... - I am fifteen years old. - Як корова буде? Будемо вчитись на натурі. – Мілка... - Корова – "a cow". – А cow.

Утім, коровами дитячі прогули не обходяться. Друга поважна причина пропустити школу - базарний день. Через нього прогулює навіть відмінниця - 8-микласниця Настя. "Коли треба щось скуплятися, я відпрошуюся", - зізнається Анастасія. А 7-класник Сергій на базарі уже й працює, доки його однолітки сидять за партами. Допомагає тітці торгувати. Тітка запевняє, навчанню робота - не завада: "У нас один день за два місяці всього лиш пропущений ".

Не є пріоритеом навчання і для батьків. Коли їх питають, ким хочуть, щоб син став, відповідають - "хорошою людиною". Під кінець першого тижня у школі починає здаватися, що уроки потрібні лише самим вчителям. Які носять у школу та зі школи підручники, а у вільний час перевіряють підручники та пишуть календарні плани. Проте наступного дня радують 5-класники. Вони вчаться у таких самих побутових умовах, як і старші учні. Але поки не встигли познайомитися з горілкою і розпрощатися з дитячими мріями. Тому хтось хоче стати вчителем англійської мови, хтось - стоматологом, бо сам багато разів собі виривав зуби. Діані не заважає вчити уроки ні господарство, ні те, що до школи добиратися змушена з іншого села. І справа, каже, не у шкільнім автобусі. І навіть не в батьках. "Мене батьки не змушують, сама вчу, - каже Діана. - Просто я хочу в навчанні добитися, щоби в мене було все хорошо... Закінчити з золотою медаллю школу. Щоб мене трохи хтось поважав".