Щоб змінити ім’я чи прізвище, потрібно подати у місцевий РАЦС заяву. З собою треба прихопити паспорт і свідоцтво про народження. Також знадобляться свідоцтва про шлюб чи його розірвання, про народження дітей, фотографія та квитанція про сплату держмита – 5 грн 10 копійок (якщо міняєте вперше) та 51 грн за повторну процедуру. “Лімітів” на зміну імен і прізвищ у держави немає.
Далі РАЦС надішле документи до Національної поліції. Там зроблять висновок, чи є законні підстави відмовити у зміні імені, і протягом місяця надішлють висновки назад у РАЦС, який видасть вам висновок про дозвіл чи відмову у зміні особистих даних. Вся процедура може тривати до трьох місяців. Термін розгляду можуть продовжити ще на три місяці, якщо є важливі причини. Якщо ви отримали дозвіл, радійте – рибка в сітці. Тепер заявнику треба знову навідатися у РАЦС і врешті-решт отримати нове ім’я.
Там же вам видадуть свідоцтво про факт зміни імені чи прізвища. У паспорт внесуть відмітку, що його потрібно переробити протягом місяця. Далі треба оформити новий ідентифікаційний код, закордонний паспорт, банківські карти й решту документів. Студенти повинні отримати нову заліковку, студентський і читацький. А от атестат і диплом будуть дійсні за старим іменем, доведеться лише щоразу пред’являти довідку про зміну імені. Трудову книжку теж не треба міняти – там лише закреслюють старі ім’я та прізвище та пишуть нові. Про "зміни в житті" треба повідомити й військкомат, якщо людина військовозобов'язана.
Відмовити у зміні імені можуть, якщо людина перебуває під адміністративним наглядом чи слідством, має непогашену чи не зняту судимість, перебуває в розшуку, вказала неправдиві дані про себе.
Змінити ім’я можна лише за місцем проживання, але якщо ви з Криму чи тимчасово окупованих територій – можна звертатися в будь-який РАЦС України.
За законом, українці можуть міняти лише імена та прізвища, по батькові лишається незмінними. Звучать окремі законодавчі ініціативи про скасування "по батькові" – за європейським зразком. Поки що невідомо, чи будуть вони реалізовуватися.
Нині ж цю частину іменування можна змінити, якщо ім'я змінив ваш батько, під час усиновлення чи в судовому порядку, якщо по батькові дуже немилозвучне.
У Придніпровському РАЦСі розповідають: люди йдуть на такий крок, бажаючи трошки змінити чи підкоригувати старе звучання. Наприклад, Олена-Альона, Карина – Каріна, Оксана-Ксенія. Інколи черкасці беруть прізвища відомих людей або просто "гучні" варіанти – Корольов, Царьов і подібні. Іноді хочуть повернути старовинне родове прізвище.
"Ну коли ми підемо міняти ім’я?” – все дитинство я ставила мамі це запитання. Коли мені виповнилося 23, взяла подвійне ім'я – Варвара-Анастасія. Я народилася 17 грудня, у день Святої Варвари. Мама хотіла назвати мене Варя, а дідусь – Анастасія. Він стверджував, що ім’я Варвара принесе багато неприємностей, і діти в школі будуть дражнитися: "Варка-виварка". Мама заперечувала: доки я виросту, діти забудуть, що таке "виварка". Але дідусь тяжко хворів, і його не хотіли засмучувати. Тому батьки написали на папірцях два імені, змішали їх у шапці, і тітонька витягла папірець з написом Анастасія. І вже коли я виросла, вона зізналася, що там було написано Варвара, просто моїй тітці дуже хотілося порадувати дідуся. Мама й близькі люди навіть до зміни імені часто називали мене Варя. Тепер я завжди представляюся як Варвара-Анастасія, іноді як Варя, іноді – як Настя.
Змінити ім'я та прізвище в Україні – досить просто і недорого. Це можна робити скільки завгодно разів – закон в цьому нікого не обмежує. Важливо, щоб ім'я подобалося і допомогло по-новому подивитися на себе. Навіть якщо хочеться взяти ім'я Бель і поєднати з прізвищем Монте-Крісто. Правда, чоловікам, які планують мати дітей, потрібно гарненько подумати – доки в Україні не скасували імена по батькові, їх діти можуть стати жертвою батькових примх. І в школі майбутнім "Більбовічам" буде дуже і дуже непросто.
реклама