реклама
21 січня 2012, 10:21
Черкаський камерний хор «Канон» на свято Водохреща співав для мешканців пансіонату ветеранів війни і праці. Концерт організували з ініціативи голови громадської організації «Рідне місто Черкаси», депутата Черкаської міської ради Сергія Отрешка. Самотні старенькі слухали новорічно-різдвяні колядки й щедрівки та народні пісні.
Пенсіонер Віктор Васильович у пансіонаті вже 5 років. Пригадує, як сам колись ходив і посівати, і щедрувати.
– Концерт дуже сподобався. От якби ще танцювали! – ділиться враженнями дідусь.
У захваті від співу «Канону» і Лідія Петрівна. У Черкаси вона потрапила аж із Казахстану. Приїхала до дітей, та вік свій доживати змушена в пансіонаті.
– Дай Бог здоров’я всім, хто не забуває і приходить до нас, – дякує жінка за приємні емоції.
Лідія Якимівна Брузель – корінна черкащанка. Живе в пансіонаті порівняно недовго – 10 місяців. Та зауважує: вдячна за те, що для пенсіонерів організовують свята. Бо це нагода відволіктися від повсякдення.
– Чудовий хор! Я не очікувала, що так гарно будуть співати – скільки пісень, колядок, аж серце завмирало. Сама дуже люблю пісні. І це добре, що нам трохи прикрашають життя, аби ми не закривалися в кімнатах, не думали про хвороби, – говорить вона.
Директор пансіонату Анатолій Ситник зауважує: влаштовувати свята для підопічних у закладі вже стало традицією. Бо усе їхнє життя – у цих стінах.
– Нашим підопічним дуже важливо бачити, що вони не одні, що до них хтось приходить, дарує частинку свого серця. Громадська організація «Рідне місто Черкаси» вже не перший раз у нас, і це приємно, що є люди, які хочуть поліпшити життя стареньким, – каже керівник закладу.
Надавати допомогу тим, хто її потребує – це, за словами Сергія Отрешка, один із напрямків роботи громадської організації «Рідне місто Черкаси». Саме тому не забувають про мешканців пансіонату: старенькі вже отримують свіжу пресу, яку їм передплатила організація. А тепер вирішили привітати їх, подарувавши концерт.
– Думаю, що такий музичний подарунок буде цікавий літнім людям. Можливо, хтось згадає, як свого часу і до них приходили колядувати чи щедрувати. Така допомога, мабуть, не менш важлива, ніж якісь матеріальні речі. Бо саме увага – одна з найбільших потреб, яку відчувають ці люди, – вважає Сергій Отрешко.
реклама
Пенсіонер Віктор Васильович у пансіонаті вже 5 років. Пригадує, як сам колись ходив і посівати, і щедрувати.
– Концерт дуже сподобався. От якби ще танцювали! – ділиться враженнями дідусь.
У захваті від співу «Канону» і Лідія Петрівна. У Черкаси вона потрапила аж із Казахстану. Приїхала до дітей, та вік свій доживати змушена в пансіонаті.
– Дай Бог здоров’я всім, хто не забуває і приходить до нас, – дякує жінка за приємні емоції.
Лідія Якимівна Брузель – корінна черкащанка. Живе в пансіонаті порівняно недовго – 10 місяців. Та зауважує: вдячна за те, що для пенсіонерів організовують свята. Бо це нагода відволіктися від повсякдення.
– Чудовий хор! Я не очікувала, що так гарно будуть співати – скільки пісень, колядок, аж серце завмирало. Сама дуже люблю пісні. І це добре, що нам трохи прикрашають життя, аби ми не закривалися в кімнатах, не думали про хвороби, – говорить вона.
Сергій Отрешко подарував мешканцям пансіонату не тільки концерт, а й календарі з малюнками черкаських школярів
Директор пансіонату Анатолій Ситник зауважує: влаштовувати свята для підопічних у закладі вже стало традицією. Бо усе їхнє життя – у цих стінах.
– Нашим підопічним дуже важливо бачити, що вони не одні, що до них хтось приходить, дарує частинку свого серця. Громадська організація «Рідне місто Черкаси» вже не перший раз у нас, і це приємно, що є люди, які хочуть поліпшити життя стареньким, – каже керівник закладу.
Надавати допомогу тим, хто її потребує – це, за словами Сергія Отрешка, один із напрямків роботи громадської організації «Рідне місто Черкаси». Саме тому не забувають про мешканців пансіонату: старенькі вже отримують свіжу пресу, яку їм передплатила організація. А тепер вирішили привітати їх, подарувавши концерт.
– Думаю, що такий музичний подарунок буде цікавий літнім людям. Можливо, хтось згадає, як свого часу і до них приходили колядувати чи щедрувати. Така допомога, мабуть, не менш важлива, ніж якісь матеріальні речі. Бо саме увага – одна з найбільших потреб, яку відчувають ці люди, – вважає Сергій Отрешко.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису