Виїзна бригада паліативної допомоги розпочала роботу минулого місяця в Черкасах, інформував «Прочерк». До хворих, що мають тяжкі захворювання й потребують кваліфікованої допомоги, медики приїжджатимуть додому. Але така бригада допомоги створена на базі Другої черкаської міської лікарні і допомагає лише обмеженій кількості хворих. Водночас людей, що потребують невідкладної паліативної допомоги, в області − 3560.
Про особливості паліативної допомоги спілкуємося із Максимом Босенком, завідувачем обласного центру паліативної допомоги КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради.
− Що таке паліативна медицина?
− Паліативна допомога – це медична галузь, де лікують людей, що перебувають на фінальній стадії свого життя. Якщо дослівно, «паліум» – плащ. Хворих ніби огортають турботою, полегшують нестерпний біль. Філософія паліативної допомоги – допомога людям, які мають обмежений прогноз на життя, який, як правило, не перевищує року. Такі люди мають останні стадії онкологічних захворювань, невиліковні невралгічні хвороби, соматичні діагнози (цукровий діабет, вроджені вади).
− Чи плануєте створювати виїзну службу?
− Проект виїзної служби вже розроблений, тиждень тому я подав пропозицію створення такої бригади паліативної допомоги у Головне управління охорони здоров’я в Черкаській області. Зараз проект перебуває в стадії реалізації. Потрібен час для створення кол-центру – гарячої лінії, куди звертатимуться хворі чи їхні родичі. Там працюватимуть досвідчені спеціалісти, що консультуватимуть людей за потреби, відправлятимуть до них додому кваліфікованих спеціалістів.
Також ми створимо методичний центр – збирання та аналізу інформації щодо кількості паліативних хворих, їхніх діагнозів, місця проживання. А головна вимога – мультидисциплінарна команда фахівців – медичні сестри, психолог, лікар та соціальний працівник. Можливо, навіть духівник. Виїзна служба допомагатиме жителям міста без вихідних. Таку допомогу можуть надавати дистанційно по телефону чи безпосередньо приїжджатимуть до хворих.
− Що робити хворим, що мешкають у віддалених селах і районних центрах?
− Хворим, що мають онкологічні хвороби, безумовно, краще лікуватися у нас, ми надаємо високоспеціалізовану допомогу. У паліативному центрі ми контролюємо больовий синдром у хворого, якщо треба − надаємо паліативну хіміотерапію. За потреби, робимо хірургічні операції, що полегшують і подовжують життя наших пацієнтів.
У районних центрах створені кабінети «контролю болю», там полегшують хронічний біль, що мучить хворих. У деяких медичних закладах області є паліативні ліжка, там людей лікують в режимі стаціонару.
− Як вплине розширення центру на кількість хворих?
− Збільшення ліжко-місць – спроба надати допомогу багатьом хворим. Станом на 2017 рік ми маємо 3500 хворих, з яких 80% − онкохворі. Це люди, яких не вилікують. Тому говорити про те, що зі збільшенням місць для паліативних хворих ми зможемо покращити загальну статистику в області − неможливо. Розширення паліативного центру дозволить допомогти багатьом людям, полегшити їхні страждання. Ми надаватимемо допомогу дітям, які теж хворіють на онкологічні захворювання.
− Які ще проблеми у сфері паліативної допомоги назвете?
− Ми працюємо в межах проекту, що створений Черкаською обласною радою. Можливо, десь відстає фінансування. Але існують загальні проблеми, що стосуються поняття паліативної допомоги в Україні. Це «молода» спеціальність, тому більшість лікарів навіть не усвідомлюють потреби надання паліативної допомоги, не знають, як повинна функціонувати ця галузь медицини. Також багато хто не розрізняє понять: доросла й дитяча паліативна допомога. Хоча, насправді, це різні поняття. Діти потребують більше догляду, уваги з боку медиків. Коли людина захворіла й потребує паліативної допомоги, то не знає, куди звертатися. Паліативні хворі думають, що приречені бути зі своїм болем сам-на-сам. Тому найголовніше завдання – заповнити інформаційний вакуум у суспільстві.
− Чи зачепить медреформа паліативні центри?
− Думаю, що реформування цієї галузі медицини не відбуватиметься. Паліативна допомога, як і раніше, надаватиметься безкоштовно. Держава покриватиме повністю вартість медичних послуг. Хоча деякі зміни ми плануємо зробити самостійно. У нас складно працювати. Чи не єдиною мотивацією для працівників є вища зарплатня, порівняно з іншими відділеннями. Тому в подальшому, коли матимемо власний бюджет, керівництво створюватиме гарні умови праці. У паліативному центрі буде значно вища зарплатня для усіх медпрацівників. Нині лише медсестри отримують доплату від головного лікаря – преміювання, яким мотивують працювати в нас.
реклама
