Чому випускники вищих навчальних закладів не можуть знайти роботу, а роботодавці навпаки нарікають на відсутність кадрів; чому зовнішнє незалежне оцінювання в Україні з кожним роком погіршується; чим незадоволені викладачі і студенти, – ці та інші проблеми обговорювали фахівці галузі освіти 23 лютого в експертному клубі «CherkassyNewsTV».
Головний радник Арсенія Яценюка з питань освіти - Лілія Гриневич
Лілія Гриневич – член політради «Фронту Змін», радник лідера партії з питань освіти та перший директор Українського центру оцінювання якості освіти розповіла про ті проекти закону «Про вищу освіту», які нині перебувають на розгляді в парламенті. За її словами, урядовий законопроект уже жорстко розкритикувала освітня громадськість. Бо він, насамперед, пропонує централізувати процес управління освітою і зводить нанівець простір для розвитку вищих навчальних закладів.
– Сьогодні у вищих навчальних закладів є декілька важливих проблем, які необхідно вирішувати і на які урядовий законопроект відповіді не дає. Наприклад, система держзамовлення. За останні 3 роки 49 тисяч випускників, на підготовку яких було спрямовано понад 2,5 мільярда гривень державних коштів, не знайшли робочого місця. На одну вакансію економіста нині претендує 38 осіб з таким дипломом. Це свідчить про те, що формування держзамовлення здійснюється неправильно. А його розподіл залежить від лояльності до Міносвіти, – переконана пані Гриневич.
Натомість, у законопроекті, який подали до Верховної Ради депутати Арсеній Яценюк та Леся Оробець, запропоновані інші підходи до розвитку вищої освіти. Серед ключових моментів цього проекту Лілія Гриневич назвала, насамперед, автономію вищих навчальних закладів від держави, особливо що стосується прийняття управлінських рішень щодо університетського життя. По-друге, він передбачає економічну свободу вишів.
– Надання ширшої свободи вимагає зростання відповідальності за результати роботи. Тому ми пропонуємо систему зовнішньої оцінки якості вищої освіти. Така оцінка якості повинна здійснюватися незалежними від виконавчої влади інституціями, агенціями з допомогою об’єктивних механізмів. І тоді ми зможемо отримати картинку про те, яким є рівень навчання в різних університетах, – коментує фахівець.
Ще однією особливістю законопроекту є інша система розподілу державних коштів на навчання.
– Принцип цієї системи полягає в тому, що гроші ходять за людиною. Тобто абітурієнти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання отримують державний грант на навчання. При цьому вони самі вирішують, куди цей грант піде, в який університет. Очевидно, що людина, отримавши такий грант на навчання, буде добре думати, куди нести свої кошти.
І при реально працюючій системі оцінки якості освіти абітурієнт і суспільство можуть бачити, який університет дає кращу якість освіти, –пояснює пані Лілія.
Черкаські освітяни погоджуються: вищій освіті потрібні кардинальні зміни. Зокрема, Юрій Присяжнюк – професор кафедри історії та етнології України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького – вважає, що найслабшим місцем у системі є сфера управління. Чиновницький корпус живе своїм життям і не чує потреб викладачів та студентства. В той же час останнім інколи не дозволяють навіть висловити свою думку.
Урядовий законопроект уже жорстко розкритикувала освітня громадськість. Бо він пропонує централізувати процес управління освітою і зводить нанівець простір для розвитку вищих навчальних закладів
Заступник завідувача кафедри економічної кібернетики Східноєвропейського університету економіки і менеджменту Віталій Коваль про урядовий проект закону відгукується критично. Зауважує, що в ньому захована чітка централізація і жорстке управління вишами.
– У будь-якого викладача, котрий має мужність сказати щось всупереч державній політиці, можна забрати і вчене звання, і науковий ступінь. А будь-який прояв самоорганізації студентства може мати такі наслідки, що студенти будуть відраховані, – каже Віталій Коваль.
Також він звернув увагу: урядовий проект не передбачає жодних соціальних гарантій працівникам приватних вишів і жодних гарантій стосовно працевлаштування випускників.
Лілія Гриневич погоджується: у сфері акредитації та ліцензування нині дійсно дуже багато зловживань. Тому ці функції треба передати незалежному від виконавчої влади органу. А загалом треба наблизити всі послуги до споживача і почати з того, що дати школам можливість самим вибирати, які підручники вони будуть купувати за державні гроші.
Голова обласної організації «Фронту змін» Наталія Старікова звернула увагу і на проблеми роботодавців, які стикаються з відсутністю кваліфікованих кадрів через недостатній рівень освіти, які дають виші.
Освітні проблеми Лілія Гриневич обговорила і з викладачами та студентами уманських внз. Студенти, зокрема, підтримали те, що в пропонованому законопроекті розширюються права наглядової ради університету та студентського самоврядування.
– Ми пропонуємо дещо обмежити можливості впливу ректорів на процеси, що відбуваються в університетах. Також у новому законі створюємо механізми унезалежнення студентського самоврядування від впливу ректора», – заявила Лілія Михайлівна.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису