Як відомо, при швидкості руху автопотягу 100 км/год на долання опору повітря витрачається близько 2/3 потужності двигуна. При цьому важливим є лобовий опір автомобілю, але найбільшу частку опору вносить зона розрідження позаду напівпричепу.
Існуючі рішення цієї проблеми або недостатньо ефективні з точки зору аеродинаміки, або не можуть бути застосовані на практиці через обмеження за параметрами вантажу чи габаритів автопотягу.
Винахідники пропонують надлишкове повітря з лобової частини автопотягу направляти в зону позаду напівпричепу. Для цього використовуються спеціальні гнучкі повітропроводи, які розташовуються всередині напівпричепу у верхній та боковій його частинах.
Інноваційна розробка володіє високою ефективністю і не призводить до збільшення довжини автопотягу, що є особливо важливим для Європейських країн. Варто зазначити, що донині відомі аналоги не дозволяли досягти такого результату.
Сайт ЧДТУ
реклама
