Нещодавно встановлений (під час реконструкції пам'ятника афганцям у Черкасах) пам’ятний знак радянським солдатам, які загинули в 1968 році під час придушення «Празької весни» в Чехословаччині, сьогодні облито червоною фарбою.
Автором і виконавцем «акції протесту проти встановлення пам’ятника радянським окупантам Чехословаччини» виступила мистецтвознавець Наталя Вернидуб.
– Це мій особистий спротив цій інвазії радянщини, комунізації нашого міста. Цієї експансії "руського миру" соромилися навіть у радянські часи. А зараз, коли "руський мир" прийшов на нашу землю, із незрозумілих причин вирішили встановити цей пам'ятник... Я через два тижні їду в Чехію, я маю щиро дивитися людям в очі, – заявила Наталя Вернидуб перед початком акції.
Народний депутат України Олег Петренко, який був присутній на акції, зауважив, що, звісно, будь-яка людина має право на посмертну пам'ять; не виключено, що серед загиблих у Чехословаччині радянських солдатів були й черкащани, які виконували накази радянського керівництва. Проте влаштовувати громадське вшанування пов'язаних із цим подій, встановлювати в центрі міста пам'ятники, присвячені радянській окупації, та ще й у часи, коли окупанти прийшли на нашу землю, - це "просто не вкладається у голові".
реклама
Коментарі
Вандализм був в Афганістані ,ГДР, Польщі та інших країнах, скільки ще будуть нащадки нквд правити в Черкасах .А ботнар і свобода бмп ставлять на честь кгбішник проектам.
которыми начали заселять город в начале 60х и исходят все сегодняшние проблемы полного нововатногопост совковизма Черкасс.
і ЗК "хіміками"
2.Жоден житель міста Черкаси або Черкаської області не загинув під час вторгнення совкових військ до Чехословаччини - тобто, нафіть формальних причин навіть для спроби встановлення не було.
3.Тихцем встановлений камінець мав висічену символіку совка, причому зроблено це було вже після введення у дію Закону про декомунізацію. Тобто, встановлено цей камінь явно на угоду мацкві - місцевими тупими ватниками.
дійсно заслуговує поваги з огляду на те ,що Черкаси кишать переселенцями військових СРСРових пенсіонерів
Стрічка RSS коментарів цього запису