Дочекалися їх не всі. Копію листа від батька, отримала Галина Гладун. Жінка каже, читати будуть вдома усією родиною.
«Це таке відчуття – непередбачуване. Якого раніше не було. Я знала, що він був, але щоб отак. Як могло оце так з тих часів дійти до нашого часу – я вражена.
Дома будемо. У мене сім’я: син, невістка, онуки. Почитаєм вдома».
– У кожному із листів біль та надія, – розповідає директорка Державного архіву Черкаської області Тетяна Клименко.
За врученням листів з минулого спостерігає і Петро Степанович Фесенко. Йому – 94. Він, за словами старости села Антоніни Кулик, єдиний очевидець тих подій у селі. У січні 1943-го його разом односельчанами вивезли на роботи до Німеччини, звідти – до Норвегії.
«Поліцаї приїхали 3 чоловіка і загадали матері: збирай йому торбу і ми його забираємо у школу. А в школі сиділи 3 доби поки наловили таких, як я».
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису