Свій капустяний бізнес розпочали в далеких 90-х, тоді навіть не думали, що ця справа врешті стане успішною — просто намагалися вижити, інформують Вечірні Черкаси.
— Ми з Благодатного. У нашому селі усі люди під Божою благодаттю ходять. Видно і мене Всевишній якось отак направив, що справа успішно пішла, — уголос роздумує 65-річний Сергій Ляшенко.
Усе розпочалося у 90-х роках. Інженер за освітою Сергій Ляшенко на той час уже мав досвід роботи на черкаських підприємствах. Був головним механіком хлібокомбінату та інженер-механіком цеху на «Фотоприладі». У перші роки української незалежності та у розпал економічної кризи підприємства в обласному центрі почали закривати, а кадри скорочувати. Залишився без роботи і Сергій Федорович. Треба було виживати, сім’ю годувати.
— Я закінчив Київський інститут легкої промисловості. Отримав кваліфікацію інженера-механіка, але вчили ми й технологію: хлібопекарне, макаронне та кондитерське виробництво, — пригадує Сергій Ляшенко. — Тож, залишившись без роботи, я почав возити рибу на Київ. Тут купував дешевше – по 12 тисяч тодішніх купонів, там продавав дорожче — за 20 тисяч. Три рази з’їжджу та й маю на лящах місячну зарплату інженера. А як рибою торгував, підгледів, що люди на ринку непогано капусту продають. По 13-15 тисяч за кілограм брали. От я й замислився… Потім міліція трохи почала нахабніти, рибу то на дні народження то на свята забирати. Пару раз приїхав із товаром та продавати нічого було, бо отак його порозбирали. Тож вирішив спробувати капустою торгувати. Спочатку зі своєю капустою поїхав на Київ, але за весь день продав лишень пів кіло. Там покупець іде до звичного йому продавця, а я зальотний, хоч і мав дуже добру капусту — за тещиним рецептом готували. Тому я став на Черкаси капусту возити.
Починав з одного-двох відерець. Квасили самі за сімейним рецептом, жінка шинкувала, діти підсобляли.
Капуста третій хліб після хліба та картоплі — у цьому переконані в сім’ї Ляшенків. Капусту квасять за старими традиційними рецептами, однак до уподобань клієнтури прислухаються. «Натуральна» — заквашується за рецептами прапрабабусь із морквою та сіллю. «Фірмова» — натуральна квашена, але з додаванням цукру. «Молодіжна» капуста — не квашена, а маринована із лимонною кислотою, тому швидша у приготуванні. Такий салат люди люблять, тож Ляшенки його й готують, бо розуміють: якщо клієнт не знайде у них те, чого хоче, то шукатиме в іншому місці.
— Раніше конкуренти додавали оцет, розсоли, а ми ж намагалися дотримуватися таки старої рецептури, дуже добросовісно ставимося й до сировини, — може тому до нас покупець добре йде, — аналізує Сергій Ляшенко. — Було колись, що я хотів зекономити, і взяв не надто якісну капусту, уже готовий продукт вийшов не таким смачним та хрумким, як звичайно, люди спробували, та перестали до нас ходити. Дуже довго довелося потім повертати свою репутацію та довіру покупців. Тому зараз у першу чергу дбаємо про покупця, бо як якісне та смачне ти робиш, то й люди до тебе ідуть.
Сьогодні Сергій Федорович має вже найманих працівників, однак чи не найбільший шмат роботи все одно виконує його сім’я. Каже — дружина Тамара Григорівна у нього — великий працелюб і буквально живе сімейною справою. Встає о 5 годині ранку, а лягає об 11-тій. На ній усе приготування капусти: шинкує, солить, наглядає та контролює процес. Продукт готується два тижні.
Саму капусту Ляшенки також вирощують самостійно, мають чотири гектари землі. Однак власної сировини не вистачає, тож закуповують на ринку.
Сезон розпочинається у серпні-вересні, а закінчується у травні. У зимові місяці бувають дні, коли черкащани за день купують 300, а то і більше кілограм капусти. Найбільше беруть «Фірмову» та «Натуральну» капусту, її люблять чоловіки під закуску та й господині як салат і гарнір до м’ясних страв. Сам Сергій Лещенко також найдужче шанує «Фірмову».
У роботі Ляшенки керуються правилом: у першу чергу дбати про покупців, а вже потім про прибуток. Але коли покупець вдоволений, то й прибуток буде гарантований.
Поради господиням від Ляшенків
— Якщо сім’я споживає багато капусти, то сквасьте звичайним бабівським способом: 20 грам солі на кілограм капусти. Коли ж їсте небагато, то за кілограмом-двома краще прийдіть на базар. Як капуста довго стоятиме, то перекисне, витратите багато зусиль та задоволення від домашнього продукту не отримаєте.
— Не всяка капуста годиться на закваску. Обирайте білу, тверду, солодку, не економте на сировині, то й кінцевий продукт матимете смачний та красивий.
реклама
Коментарі
та невже ж зараз у нас соціалізм будується, якщо так порівнюєте???
Та нє, страшніше - дигідрогену монооксидом
І не просто гідрогеном а ізотопом під назвою протій.Тому і смачнюча капуста виходить.І корисна.Якби дейтерію дігідроксид використовували б то було б некомільфо.
А поливають гідрогену дігідроксидом!
Вы может сами сходить у спросить у семьи Ляшенкив. Весь черкасский базар знает, что кидают. Я просто довожу к сведению людей, хотят пусть покупают капусту с глютаматом натрия. Поэтому вкус их капусты не похож на других продавцов на базаре.
Цікаво, комент написав коменкурент чи просто "напівзадавлений жабою"?
У них есть напротив входа в админаппарат базара (где контрольные веса)крытое место, такие места продают базарные рекетиры Г***ай и Компания, но народ привык к этому месту и как бараны идут только туда. А зачем покупать новую палатку, рекет на рынке никто не отменял, а народ и так берет еще и в очереди стоит. А глютамат натрия в капусте это и есть их фирменный рецепт.
Стрічка RSS коментарів цього запису