У письмовому відзиві мати хлопчика, надала суду першої інстанції документи, з яких виходить, що чоловік є злісним неплатником аліментів. Упродовж 9 років постійно була заборгованість зі сплати аліментів і погашалася лише тоді, коли це було йому необхідно для вчинення дій з нерухомістю чи з рухомим майном або ж з метою отримання виплат, кредитів та інше. Так, у 2012 році чоловік заборгував на утримання сина 18 тис. грн., на початку 2019 року – 30 тис. грн.
На час судового розгляду сума боргу становила 23883грн., яку чоловіком було погашено, однак не добровільно, а шляхом списання з його банківської картки, завдяки арешту державного виконавця.
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27.11.2019 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, чоловік подав апеляційну скаргу. Колегія суддів Черкаського апеляційного суду дійшла висновку, що позивачем не надано доказів існування обставин, які б перешкодили йому мати доходи, необхідні для сплати аліментів у розмірі, визначеному судом в розмірі 1/3 частина доходів позивача. В ухвалі суду зазначено, що доводи стосовно того, що суд першої інстанції не врахував наявності на утриманні чоловіка малолітньої дочки та дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, не спростовують висновку суду першої інстанції.
Непрацевлаштування апелянта саме по собі не є підставою для зміни способу стягнення та зменшення розміру аліментів за відсутності доказів щодо погіршення майнового стану платника аліментів.
Отже, рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси у даній справі залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
За повідомленням прес-служби суду
реклама