- Відразу поїхала до Сміли. Знаєте, я в цьому місті бувала неодноразово. Смілі останні роки не вистачало дбайливого керівництва. Мене шокувала занедбаність деяких районів. Особливо смілянські дороги в районі «Богдана» в сторону села Мала Яблунівка. Простіше було рухатися по ґрунтовій обочині, аніж по ніби «дорозі». Вибоїни часом сягають глибини до 30 см. На моїх очах сталася аварія – у «Жигулів» відпали два колеса, добре, що інші учасники дорожнього руху не постраждали. По цих дорогах щодня їздять маршрутки. Скільки це вже автобусів тут зламалося? Стан тротуарів у місті – це їхня відсутність. Вважаю, що при правильному підході до питання відремонтувати дороги і пішохідні доріжки можливо до 2012 року за бюджетні кошти. Питанням потрібно зайнятися тісно.
Ви вже проводите зустрічі з виборцями?
- Щодня зустрічаюсь із смілянами. Щоб люди розуміли потужність нашої команди, зустрічі проводимо спільно з кандидатом на посаду міського голови міста Сміли від Партії регіонів Вадимом Решетняком. Знаєте, у Черкасах можна провести зустріч за годину. У смілянських колективів стільки проблеми і їхнє вирішення настільки ігнорувалося місцевою владою, що часом видається, що сміляни жили в повній ізоляції від світу. Я дбайливо збираю всі документи, звернення, списки потреб і обов'язково лобіюватиму вирішення усіх смілянських проблем через обласну раду.
Найперше, що як повітря потрібно смілянам, – стабільна робота станції швидкої допомоги. У Смілі можна сказати ця служба на повному ентузіазмі. Сміляни вже неодноразово стикалися, що машину не можливо дочекатися, то бензину немає, то машина зламалася. Треба закупити нові автомобілі, що вільно рухатимуться розбитими маленькими вуличками і зможуть швидко доїжджати до місця виклику.
Кажуть, якщо хочеш переконатися у можливостях певної людини, то не слухай її обіцянки, а подивись на зроблені нею справи. Які справи можуть показати ваші можливості?
- Ви знаєте, якщо я починаю якусь справу, то завжди доробляю її. Будучи народним депутатом України, я ініціювала будівництво нового мосту через Дніпро в районі Черкас. Запропонований мною проект мав право жити, але на той час політичні протистояння не дозволили отримати достатню підтримку інших депутатів аби запустити проект. Не вистачило часу. Але я це питання не відклала у довгу шухляду, щойно буде можливість знову наполягатиму на будівництві. Так, воно масштабне, але необхідне.
Також я виступила одним з ініціаторів перевірок витрачання коштів виділених на програму «Золота підкова Черкащини». Безконтрольність програми дала змогу декому добряче нажитися. На сьогодні вже відкрито більше 30 кримінальних справ по різним статтям.
У свій час сприяла швидшій реставрації садиби В'ячеслава Чорновола. Про допомогу мене попросив Тарас Чорновіл. Уявіть, коли я приїхала до садиби, то в хаті протікав дах, а реставрація була фіктивна. Хоча офіційно на реставрацію об'єкту було закладено 320 тис. грн. бюджетних коштів. Та на той час нова хата коштувала у кілька разів дешевше!
Але найбільшою гордістю лишається ТОВ «Вайсе-Стиль». Я займала посаду директора близько 20 років. За цей час підприємство пережило часи становлення незалежності, що супроводжувалося обвалом економіки, інфляцією, тотальним банкрутством серйозних підприємств. Доводилося в прямому розумінні виживати. Важливо, що напрямок, яким як керівник я вела «Вайсе-Стиль» і по сьогодні дозволяє працювати виробництву, приймати закордонні замовлення, дає людям роботу.
А ми можемо з вами завітати на фабрику «Вайсе-Стиль»?
- Звичайно, там і сьогодні є працівники з яким я працювала. Поїхали зараз.
Трішки шокована рішучістю Горбенко Наталії, я погоджуюсь їхати на фабрику. По 9-ти поверховій будівлі колишній директор рухається швидко, я левде встигаю на поворотах.
- Щось квіти зачахли, - на ходу відмічає Горбенко Наталія, минаючи вазони в коридорі. – Завжди підтримувала бажання колективу в створенні затишку на виробництві. Тому відразу помітила, що у Смілі парки запущені. Дивуюся, як ще дерева не повирубували. Треба клумби садити, зробити кілька фонтанів. Алеї відремонтувати, лавочок, урн поставити. Зробити місто красивим…Заходимо у цех, де саме шиють пальта на замовлення німецької фірми. Швачки починають посміхатися і сипати компліментами стосовно гарного вигляду Горбенко Наталії. Начальник цеху швидко показує готові вироби на вішалках. Переходимо до іншого цеху, де кипить робота над піджаками для тієї ж Німеччини. Жінки навперебій розповідають про свої справи.
- Наталія Арсентіївна, я вже через два місяці на пенсію, - із сумом говорить одна жінка. – Якось страшно.
-Пенсія, то умовність, - відповіла Горбенко Наталія. – Аби бажання працювати було.
Бажання працювати. Саме воно не дозволяє Горбенко Наталії опускати руки у складних ситуаціях.
-Терпіти не можу незакінчені справи, невирішені проблеми та ігнорування потреб людей, - сказала наостанок Горбенко Наталія.
Тому бажаю Горбенко Наталії отримати перемогу у виборчих перегонах, адже рівень незакінчених справ, невирішених проблем та ігнорування потреб людей сягає катастрофічної позначки.
Лариса Кравченко, вперше матеріал опубліковано на офіційному сайті Наталії Горбенко - http://nata.ck.ua