Ісаак Самойлович Краснов уже 55 років живе на вулиці Танкістів у Черкасах, до будівництва якої безпосередньо причетний. Тут же у будинку, збудованому мало не власноруч, 20 травня він приймав поздоровлення з 89-річчям. Вшанувати ветерана, полковника у відставці прийшов і депутат Черкаської міської ради, голова громадської організації «Рідне місто Черкаси» Сергій Отрешко.
Дідусь показував гостеві свої бойові ордени і медалі, згадував післявоєнні роки та хвалився колекцією статуеток собак. Бо, як зізнався, собаки – то захоплення його життя.
Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Ісааку Самойловичу було всього 18. І відразу він опинився під Сталінградом, де його призначили командиром відділення протитанкових гармат. У першому ж бою Ісаак Краснов підбив три танки, але й сам отримав поранення.
У 20-річному віці Ісаак Краснов уже командував людьми. Був командиром роти і командиром батальйону. Та каже: нічим не відрізнявся від рядового, і навіть своїм пайком ділився з іншими солдатам.
У Ісаака Краснова 8 орденів і 25 медалей. Та за що їх давали, каже, що й не пам’ятає. Бо запам’ятати війну від першого до останнього дня – неможливо.
У роки війни Ісаак Самойлович познайомився з дружиною Іриною Володимирівною. Разом виховали 4-х дітей – двох доньок і двох синів. Сини – також колишні військові.
– Скільки внуків? Та хіба я їх рахував? – жартує дідусь, який має 9 онуків і 3 правнуків.
Понад 30 років Ісаак Краснов служив у армії. У травні 1957 року його полк перевели до Черкас, а самого Краснова призначили начальником будівництва житла для офіцерів.
– Нічого не було, навіть бульдозера. Але ми розбили квартали, вулиці, почали працювати. Знайшли тесляра, закріпили за ним солдатів. Я сам нічого не знав, бо ніколи будівництвом не займався. Але вже до осені всі жили в недобудованих будинках, – згадує ветеран.
Після війни Ісаак Краснов працював слюсарем Черкаських електромереж.
Син Григорій розповідає: тато хоч уже й не має здоров’я, та все ж залишається вольовою людиною. Полюбляє читати і в свої 89 років ще розгадує кросворди. Та найбільше його захоплення – це собаки. Разом з покійною дружиною він заснував у Черкасах клуб службового собаківництва, був суддею, навіть курси спеціальні закінчував.
Голова громадської організації «Рідне місто Черкаси» Сергій Отрешко переконаний: черкащани мають бути вдячні таким людям, як Ісаак Краснов, адже він не тільки воював за свою Батьківщину, а й будував рідне місто.
– Спасибі Вам, що Ви є, за вашу мужність і за Вашу працю. Обов’язково зустрінемося через рік на ювілей, – пообіцяв він дідусеві.
Сам же ветеран зізнався: візитом розчулений, адже серед його фронтових побратимів на вулиці Танкістів уже нікого не залишилося. Тож така увага і пам’ять дуже приємна.
реклама
