Герой Першої світової – кавалер найвищих орденів, але найбільше цінував іменну “Гергіївську” зброю, яку йому вручив особисто знаменитий Брусилов – за гарячу штикову атаку проти австрійців, пише "Козацький край".
Герой Визвольної боротьби – відзначився у боях проти Муравйова, його підрозділ, витуривши з України московитів, одним з перших вийшов на державний кордон – і Загродський став військовим комендантом слобожанського містечка Суджа, яке вже в часи СРСР було передане Курській області РФ.
У часі Першого Зимового походу Армії УНР був командувачем Волинської групи, звільняв від московитів Умань, Звенигородку, Тальне, Смілу, Черкаси, Канів, Золотоношу…Учасник знаменитої наради отаманів Холодного Яру і командування військ УНР у лютому 1920-го.
Наприкінці лютого чи в перші дні березня того ж, 1920 року, зліг з гарячкою від епідемії тифу, яка лютувала у військах. “Швидкою допомогою” (саньми з кіньми) доставлений у батьківську хату в Зеленькові. “Перебував на самоізоляції” до повного одужання у квітні 1920-го, після чого знову воював…
Генерал Загродський помер у Нью-Йорку у віці 79 років. На той час він був шефом Канцелярії і головою Громадського суду Українського конгресового комітету Америки.
P.S. До речі, у 2016 році на честь генерала назване селище у Хмельницькій області, біля якого він розгромив більшовиків: колишній “посьолок Комунар” перейменовано на селище ЗАГРОДСЬКЕ.
Андрій КРАВЕЦЬ
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису