На своїй сторінці у «Фейсбуці», колишній бранець Кремля розповідає, якого формату повинен бути лис, щоб цензура РФ дозволила пропустити звістку з України.
Листи, адресовані політв’язням, можна залишити в Свято-Троїцькому кафедральному соборі Черкас або ж храмах Православної Церкви України на Черкащині. Звідти їх передаватимуть до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини.
«Кожен лист або листівка, потрапивши на територію РФ або тимчасово окуповані території, які не контролює український Уряд, проходитиме цензуру. Для того, щоб політв’язень отримав її, потрібно, щоб лист або листівка були написані російською мовою, не містили політичних та образливих закликів на адресу пенітенціарних органів РФ. Цілком достатньо написати слова вашої підтримки, можливо, поділитися новинами з України, викласти якусь особисту історію, яка зміцнить дух наших громадян. Вказувати власну адресу або ПІБ не обов’язково, достатньо імені», - пише Роман Сущенко.
Подібну ініціативу благословив Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан словами молитви: «Бог може звільнити навіть з тих оков, від яких, здавалося б, неможливо звільнитись. І ми непохитно віримо у звільнення наших братів!».
Рівно рік тому, 7 вересня 2019 року, з російського полону, в якому він перебував три роки, повернувся Роман Сущенко.
– Ще у «Лефортово» і далі по етапу та в колонії отримував листи підтримки, я читав і молився, щоб кожному автору Бог дарував мирне та щасливе життя. Натомість кожен лист дарував мені силу та впевненість: зможу, витримаю, не зламаюсь – повернусь! Саме тоді я прийняв рішення, як тільки повернусь – візьмусь за організацію листувань з політв’язнями. За цей рік написані та передані Уповноваженій ВР з прав людини та нашим консулам листи і листівки підтримки написані громадянами Польщі, Казахстану інших країн. Але найдорожчі для ув’язнених – листи з рідної України, - відзначив Роман Володимирович.
Фото конверту з архіву родини Романа Сущенка.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису