На Звенигородщині з нагоди ювілею Кошиця заспівав хор імені Верьовки (відео)

12 вересня, на цих вихідних, у селі Тарасівка на Звенигородщині пройшли урочисті заходи з находи 145 річчя з дня народження Олександра Кошиця, українського хорового диригента, етнографа і композитора, одного з засновників Української республіканської капели. Кошиць той, хто зробив "Щедрик" Леонтовича різдвяним гімном планети.

До події долучилися відомі науковці, літератори, громадські діячі, Національний хор ім. Г. Верьовки, Герой України Анатолій Паламаренко, народний артист України Василь Нечепа, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, академік Микола Жулинський та ін. До речі, на заході була присутня і парламентарка Софія Федина, яка представляла комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ.

– У 1920-му році майже одночасно і співзвучно в Гаазі і Берліні з’явилися такі рецензії: якби пісня була державою, тоді Україна була б першою серед усіх держав, якби справи в Україні йшли так, як йдуть справи з концертами хору Олександра Кошиця, тоді б Україна була найпершою державою світу. І це сказали люди і написали в ті газети, хто до цього ще знати не хотів про українську державу. Але коли Симон Петлюра відправив армію української дипломатії в особі хору на чолі з Олексадром Кошицею в міжнародне турне, про Україну почули в усьому світі. Українська пісня заучувала в найпрестижніших залах. І кожен пишався, що мав нагоду стати частиною дійства. Американські газети писали, що за такою піснею стоять не один і не два роки, а сотні поколінь, століття розвитку української державності. Симон Петлюра розумів, що там, де не можуть здійснити свій чин гармати, там де не чують одне одного політики, українська пісня зробить набагато більше, – сказала Софія Федина.

Для довідки: Капелу було створено у 1919 р. за наказом Симона Петлюри (тому Капелу часто називали "культурною армією" Петлюри). Новостворена українська держава потребувала промоції, і кращого способу було годі придумати – унікальна музична спадщина України мала допомогти сформувати хороший імідж новій державі за кордоном. У березні 1919 р. капела під керівництвом О.Кошиця була відряджена українським урядом для пропаганди національного музичного мистецтва за кордон, і з величезним успіхом виступила у всіх країнах Західної Європи, а також  в США, Бразилії, Аргентині, Кубі. Репертуар капели складався з українських народних пісень в обробці О.Кошиця, М.Лисенка, М.Леонтовича, К. Стеценка та інших композиторів.

Парламентарка привітала усіх з річницею від дня народження такого видатного земляка. Сама Федина також заспівала для присутніх.

– Пісня і зараз допомагає, дарує сили нашим захисникам на сході, які тримають оборону все проти того ж агресора, який у свій час намагався спаскудити пам'ять Олександра Кошиця навіть за кордоном, – зауважила Софія Федина.

Звісно, найбільший фурор викликав виступ хору імені Верьовки, який виконав багато відомих українських пісень. Водночас перший заступник голови Черкаської облради Валентин Тарасенко вручив хору подарунки, серед яких вишитий черкаськими майстринями рушник, а  хор села Тарасівка  отримав сертифікат на 15 тисяч гривень для власних потреб.

Голова Шевченківської об’єднаної громади, до якої тепер входить і село Тарасівка, Сергій Смалько вручив присутнім гостям на чолі з директором Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Миколою Жулинським коровая.

На святі вручили ряд грамот, а сільській бібліотеці подарували книги.

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, зазначив, що інститут допомагає зберігати пам'ять українського народу. Але це було б неможливо без живого інтересу спільнот, завдяки яким існують заповідники, музеї у школах, де українці насамперед черпають знання про досягнення пращурів.

– Якщо ми згадаємо, коли і де народився Олександр Кошиць, де навчався, а це були імперські заклади. Здавалося, яка можливість отримати український світогляд, але він таки зріс, став фахівцем світового рівня. До слова, він видатний етнограф, він збирач козацьких пісень, сприяв віднайденню творів. І ось Кошиць, начебто народжений в імперській системі, не маючи державного організму за собою, лише незначний натяк на державу, все-таки поїхав в світ! Ті, хто досліджують питання, знають, як важко було поїхати, знайти кошти, можливості. Цими людьми треба захоплюватися, пишатися. Я не буду вдаватися в політичні розмови, але дивіться на тих, хто реально працює. Дивіться на таких як Кошиць, розказуйте людям про Кошиця! Це могутня людина! – зазначив Антон Дробович.

Він імені міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка Антон Дробович вручив подяку колишній голові села Тарасівка, а нині старості Раїсі Недоступ за вагомий особистий внесок у розвиток української культури.

Делегація побувала біля пам’ятного знаку в селі Тарасівка. До речі, в Тарасівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів знаходиться музей Олександра Кошиця. Музей було створено у 2006 році зусиллями педагогічного та учнівського колективів.