52% суддів першої інстанції у Черкаській області – недоброчесні

52% суддів першої інстанції у Черкаській області є недоброчесними. Такі результати аналізу кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!, презентованого 25 листопада 2020 року. За даними ЧЕСНО, ці судді порушили щонайменше один критерій доброчесності, тобто виносили сумнівні рішення, мають непрозорі статки, причетні до кримінальних правопорушень чи корупції, не дотрималися норм професійної етики або ж порушували права людини.

Всього аналітики кампанії проаналізували 95 суддів першої інстанції Черкаської області, 49 з яких не відповідають критеріям доброчесності, згідно з методологією руху.

Найбільше суддів Черкаської області порушили критерій прозорості статків – 41 осіб. Найпоширенішими серед фактів недоброчесності, виявлених під час аналізу, стали значні розбіжності у майнових деклараціях суддів або ж відсутність у деклараціях деяких служителів Феміди інформації щодо нерухомості, у якій можна проживати.

Так, наприклад, суддя Лисянського районного суду Черкаської області Ганна Яценко у свої декларації за 2016, 2017, 2018, 2019 роки не внесла відомості про наявність у неї чи її родини права власності чи права користування на нерухоме майно, у якому можна постійно проживати.Згідно з деклараціями за вказаний період, вся задекларована нерухомість судді знаходиться у м. Києві, що на відстані понад 160 км від місця роботи. Законодавство зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам його сім’ї на праві приватної власності або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування. Таким чином, суддя мала би задекларувати житло, у якому проживає (користується) на будь-яких підставах.

Шість суддів причетні до ухвалення сумнівних рішень, згідно методології кампанії. Серед них – суддя Черкаського окружного адміністративного суду Сергій Гарань. Суддя під час Революції Гідності  заборонив необмеженому колу осіб проведення з 26 листопада 2013 року по 25 січня 2014 року мирних зібрань (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, зборів, мітингів та іншого) у центральній частині м. Черкаси.

У подальшому зазначене рішення було скасоване Київським апеляційним адміністративним судом.

Ще шестеро суддів причетні до порушення прав людини згідно методології ЧЕСНО. Фільтруй суд!. Серед них суддя Олександр Фролов з Тальнівського районного суду Черкаської області. Суддя Фролов затягував розгляд справ щодо вчинення працівником Звенигородського лісництва адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, а коли минув термін розгляду протоколів, повернув їх у поліцію. Третя дисциплінарна палата констатувала порушення суддею процесуальних строків та вирішила притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

Троє суддів порушили критерій непричетності до порушення норм професійної етики. Мова йде зокрема про суддю Придніпровського районного суду м. Черкас В’ячеслава Піковського. Як зазначається у висновку громадської ради доброчесності, у червні 2015 року  суддя Піковський в порушення норм ПДР припаркувався прямо на бульварі Шевченка міста Черкас. У коментарі виданню суддя зізнався, що паркувався на пішохідній частині, але провину не визнав, оскільки, за його словами, не заважав перехожим та іншим автомобілям.  Також суддя Піковський неодноразово виносив судові рішення, у той час як фактично перебував у відпустці.

Двоє суддів І інстанції Черкаської області причетні до порушення критерію “непричетність до вчинення кримінальних правопорушень”. Активісти відзначили суддю Леоніда Подорогу з Городищенського районного суду Черкаської області та суддю Людмилу Горячківську з Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, у діях судді Подороги був виявлений склад адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, у зв’язку із чим останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Суддя Горячківська ж обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, а саме в одержанні від представника сторони у цивільній справі неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням.

Кампанія ЧЕСНО. Фільтруй суд! збирає інформацію за власною методологією з відкритих загальнодоступних джерел та не стверджує про вчинення особою правопорушення або її вину. Висновки ЧЕСНО про недоброчесність суддів є оціночними судженнями, що можуть не збігатися із офіційними рішеннями та висновками державних органів.

Аналіз доброчесності суддів І інстанції Черкаської області став частиною бази профайлів ЧЕСНО. Фільтруй суд!, яка щомісяця поповнюється щонайменше 100 новими профайлами. Під час підготовки профайлів аналітики ЧЕСНО. Фільтруй суд! оцінюють доброчесність суддів за п’ятьма критеріями: непричетність до корупції або кримінальних правопорушень; непричетність до ухвалення сумнівних рішень; відповідність стилю життя задекларованим доходам та прозорість статків; непричетність до порушення прав людини та дотримання норм професійної етики.