Холодний яр... Колиска українського визвольного руху з часів Гайдамаччини, чи навіть Хмельниччини, і аж до Перших визвольних змагань 1917-1922 років, Батьківщина українських гетьманів та отаманів.
Про мандрівку в Холодний Яр пишуть на ютуб-каналі «Хащі».
Землі, історія яких, буквально просочена ключовими подіями становлення української державності. Територія, яку сотні років населяли люди, здавалося б, незламного духу. Чому населяли? Тому, що сьогоднішнє населення холодноярських сіл 50-200 чол і лише в найбільших дотягує до 800-1000.
Чому здавалося б? Тому, що переважна більшість тих, що залишились - абсолютна протилежність своїх славних предків, за невеликим виключенням, звичайно, куди ж без диваків, інтузіастів, філантропів, добровольців, волонтерів, на таких часто тримається країна, і Холодний яр не виключення, але їх одиниці.
Чому ж так сталось? Хто винен?.... Сталінська селекція? Голодомор? Глобалізація? Бездарна державна політика? Відсутність альтернативи таким любимим багатьма колгоспам? Мабуть, все потроху, кожне з яких на своєму історичному етапі! Але факт залишається фактом - холодноярське "українське сите селянство", як писав Троцький, перетворилося, на мій скромний суб’єктивних погляд, в приклад бідності, безгосподарності та занепаду. Звичайно, українське село, як явище, на сьогодні занепадає, маргіналізується і поволі зникає, але невиправдані очікування описаних Горлісом-Горським і змальованих в уяві картин, боляче б’ють по психіці. Хоча є дещо, що століттями незмінно, але це краще дивитися.....
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису