Журналіста Володимира Гамалицю, який балотується до Уманської міськради, намагалися зняти з виборів.

Володимир кидає виклик місцевій владі

Як розповів Володимир Гамалиця, редактор газети "Вечірні Черкаси - Умань", проблема була в тому, що «регіоналам» не сподобалася його агітаційна листівка.

- Щойно закінчилося засідання міської ТВК. Розглядали скаргу від Партії регіонів. Їм здалося, що на листівках немає вихідних даних (хоча вони там були), що там використані релігійні символи, хоча в законі ніде не написано, що їх не можна використовувати, і насправді там козак на коні зі списом. Прочому листівку вони в мене вкрали десь потай, бо листівка була зареєстрована 26, а вони акт склали 25 жовтня. А 25 у мене на руках були тільки чорновики. Вони на підставі цього склали акт, і пробували зняти мене з виборів. Хвилин 40 тривала дискусія, і таки комісія визнала скаргу неогрунтованою, - розповів журналіст.

- Ви йдете в політику. Чи не означає це, що йдете з журналістики?

- Навпаки. Я все життя мріяв бути журналістом. Це друга натура. У відпустці практично не буваю. Навіть коли взимку беру якийсь тиждень відпустки, все одно ходжу і думаю про роботу. Це балотування – це виклик місцевій владі, бо в Умані за 20 років уже пора наводити порядок. Я йду в міську раду для того, щоб зробити журналістику більш впливовою по тій причині, що коли чи то міліція викраде людину, чи то РЕУ залишить будинок двоповерховий на рік без туалету, як журналіст товчешся, що горохом об стіну. А тут виходить, що маючи ще депутатський мандат і невелику команду, ми просто зможемо ефективніше вливати на життя міста.

- А чому саме УНП?

- Я ніде й ніколи не був у жодній партії. Тільки був членом Національної спілки журналістів України. Але через закон довелося таки йти в партію. Вибирав довго. Привабило гасло: цінуй українське, люби українське, твори українське. У нас тут в Умані гарна команда – всі молоді хлопці. Партія невелика. Мені були пропозиції йти в Партію регіонів. Але я подумав – якщо я журналіст, і буду йти від якоїсь сильної партії, то все, хана моїй журналістській кар’єрі й об’єктивності, бо всі будуть закидати – ти проти тих, ти проти тих… А тут – невелика ідеологічна партія, що не має ніякого фінансового ресурсу, просто нормальні хлопці, які хочуть щось змінити. Чому б і ні? Тим більше, що я вважаю, що історію творять не партії, а особистості.