Американська україномовна газета написала про пошук праху Хмельницького на Чигиринщині

15 січня на шпальтах першої української газети у США, однієї із найстаріших українських газет у діаспорі, «Свобода» вийшов матеріал «У пошуках поховання Богдана Хмельницького» про дискусію, що розгорнули науковці під час міжнародного онлайн круглого столу, що відбувся в Черкаському державному технологічному університеті наприкінці року.

Про це повідомляє пресслужба вишу.

Наводимо текст статті.

Черкаси. 28 грудня 2020 року в Черкаському державному технологічному університеті відбувся Міжнародний онлайн круглий стіл «Відроджуємо усипальницю засновника української держави Богдана Хмельницького в Іллінській церкві у Суботові», присвячений 425-річчю від дня народження Богдана Хмельницького.

Організатором і модератором заходу виступив відомий український історик, провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, директор Науково-дослідного інституту козацтва Тарас Чухліб. До участі у заході запросили відомих українських, британських, канадських, турецьких, польських, шведських, російських істориків та науковців.

З вітальним словом до учасників зібрання звернувся ректор ЧДТУ Олег Григор. З доповідями виступили співробітниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ксенія Бондар, проректор з гуманітарно-виховних питань ЧДТУ, доктор історичних наук Валентин Лазуренко та представник проєкту «Український пантеон» Тарас Чухліб. Активну участь у дискусії взяв голова громадської організації «Фонд Великий льох», котра сприяє дослідженню Іллінської церкви у Суботові, Павло Костенко. До наукового обговорення долучилися: відомий археолог, краєзнавець та соціолог Черкащини Михайло Сиволап, завідувачка катедри історії та права ЧДТУ Ірина Стадник та викладачі катедри.

Ксенія Бондар представила учасникам результати археологічних та геофізичних досліджень в Іллінській церкві – усипальниці Богдана Хмельницького в Суботові, зазначивши, що виявлена під час досліджень підземна споруда під підлогою Іллінської церкви може бути склепом-усипальницею гетьмана Богдана Хмельницького, про наявність якого згадується у Метриці Іллінської церкви від 1888 року.

Валентин Лазуренко зосередився на питанні, чи буде розкрито таємницю місця останнього спочину Богдана Хмельницького: «На мій погляд,  перспективними видаються пошуки місця поховання Богдана Хмельницького та його сина Тимоша саме під Іллінською церквою в Суботові. Враховуючи сучасні наукові гіпотези українських вчених, які базуються на виявленні у 2019 році аномалій всередині Іллінської церкви, найбільш правильним і доцільним було б розробити і затвердити на державному рівні комплексну Програму всебічного наукового дослідження пам’ятки національного значення Іллінської церкви в Суботові на предмет підтвердження чи спростування можливого поховання в цій церкві Хмельницького та його сина Тимоша».

Тарас Чухліб зупинився на словотворчій резолюції за часів гетьмана Богдана Хмельницького «...нам Господь Бог поміг визволити Україну свою Руську»: «Назва «Україна» у добу Богдана Хмельницького почала виступати синонімічним відповідником «Русі» та «Війська Запорозького/Козаків», трохи згодом –  «Малої Русі/Малої Росії». Як бачимо, Україна також була руською, що вочевидь засвідчувало проживання на її території «руського народу» –  «православного народу», «християнського народу», а також те, що тут колись давно правили «Княжата Руські», тобто існувала держава Русь на чолі зі своїми великими князями. З огляду на це, фундатор відроджувальної держави гетьман Богдан Хмельницький і заявляв, що Військо Запорозьке «визволило Україну», за яку потім довелося довго боротися із сильнішими сусідніми країнами».

Принагідно Тарас Чухліб презентував авдиторії журнал «Пам’ятки України: національна спадщина», в якому висвітлюються питання культурної спадщини України, проблеми пам’яткознавства, сприяючи патріотичному вихованню молоді. У часописі опубліковані найсучасніші наукові роботи та концепції, присвячені постаті Богдана Хмельницького, та результати досліджень поховання гетьмана.