Юрист Макеєв роз’яснив ситуацію зі Східноєвропейським університетом

Останні декілька днів  у Черкасах поширюється різноманітна інформація про Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова». Своїм поглядом на ситуацію з «Прочерком» поділився черкаський юрист і журналіст Валерій Макеєв, який перед цим уважно вивчив те, що відбувається навколо університету.

– Ключове питання, що турбує суспільство: Східноєвропейський Університет реально закривається?

– Відповідь проста і лаконічна: на сто відсотків ні!

– Тоді про яке «анулювання ліцензій» говорить опублікований раніше Наказ Міністерства освіти і науки?

– Університет оскаржує наказ, і з цим чинність наказу припиняється.

– І які, на Вашу думку, перспективи такого оскарження?

– Як на мене, наказ на 100 відсотків поза законом. Його видано на підставі неправоздатної перевірки. Та більше того, виявлені перевіряючими порушення або не відповідають дійсності, або ніяк не тягнуть на «анулювання ліцензій».

Все дуже просто. Є певна процедура проведення перевірок. Вказано: перевірка планова. Попередня проводилась ще за часів колишньої ректорки у квітні 2019 року. Наступна перевірка, для її правоздатності – відповідності Закону – могла б бути не раніше як через два роки після попередньої. Тобто, не раніше кінця квітня 2021 року.

Такий результат перевірки як «анулювання ліцензій» теоретично міг би бути за наслідками виключно повторної перевірки. Проведена ж у лютому перевірка не відповідає статусу повторної, а тому за будь-яких обставин такий наслідок перевірки «як анулювання ліцензії» є нікчемним, таким, що не відповідає закону.

– Та погодьтесь, не може ж бути «диму без вогню»? Щось же в університеті таки «не доопрацювали»?

– По-перше, з позицій «суспільної моралі» та банального «здорового глузду» я навіть уявити не можу, що мав би накоїти такого університет з майже 30-річною історією освітньої діяльності, що тягнуло б на «анулювання ліцензій». Президент не так давно закликав зовнішніх інвесторів вкладати кошти в Україну. Гарантував кожному по «інвестиційній няні». Та щоб країна розвивалась, нам потрібно «по няні», яка б захистила від будь-яких перевіряльників, для кожного університету, для кожного суб’єкту господарювання.

По друге, так, у період з 9 по 14 квітня 2019 року в університеті проводилась планова перевірка на підставі наказу МОН №443 від 8 квітня 2019 року. За наслідками перевірки тодішня ректорка університету Любов Шпак 19 квітня 2019 року видала наказ № 10 «Про усунення недоліків, виявлених МОН України».

За змістом наказу, перелік «недоліків», виявлених комісією із Міністерства, вичерпується наданням списку про наукові праці та підтвердження підвищення кваліфікації викладачами за останні 5 років.

У листопаді 2020 року МОН запланувало здійснення планової перевірки СУЕМ, щодо виконання приписів перевірки 2019 року.

Разом з тим, за частиною 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», така перевірка відповідала б нормі Закону виключно у випадку, якщо проводилась би не раніше як через два роки після попередньої, тобто з кінця квітня 2021 року.

Та міністр Сергій Шкарлет підписав наказ про перевірку СУЕМ за 2 місяці до визначеної законом дати, і вже в 16 лютого 2021 року перевіряльники прибули до СУЕМ.

Що показово, перед самим «виїздом на перевірки» очільниця групи перевіряючих розмістила на своїй сторінці у соцмережах фото разом із колишньою ректоркою СУЕМ, а нині народною депутаткою України Любов’ю Шпак...

– Якщо повторна перевірка виявила, що порушення тривають, то це, мабуть, і мало б бути підставою для жорстких заходів? До речі, про які «повторні порушення» йдеться?

– Можливо, це когось навіть розсмішить. Так, чи не «ключовим повторним порушенням» було те, що начебто офіційний веб-сайт закладу освіти не має сторінки англійською мовою, на якій була б розміщена основна інформація про діяльність університету. Та «фішка» у тому, що і сторінка, і «кнопка» з посиланням на сторінку англійською – і була, і є. Навіть, якщо гіпотетично уявити, що сторінка була мовою французкою, а не англійською, погодься, це аж ніяк не тягне на те, що з цього приводу можна було б вчинити дії, скеровані на «закриття універу». Щось тут таки не так.

– То ви вважаєте, що перевіряльники поспішали? Чому вони поспішали?

– Тут може бути два пояснення, краще і гірше. Перший варіант – перевірка у час, який не відповідає закону, може бути банальною помилкою або службовою недбалістю. Другий варіант дещо гірший. 17 грудня 2020 року Верховна Рада України призначила Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки України. За відповідне рішення проголосувало 226 народних депутатів України. Міністр має бути «вдячним» за призначення кожному серед 226 депутатів, серед яких і голос черкаської депутатки – колишнього ректора СУЕМ. При нагоді можете перейти за ось цим посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=8804.

– То ви натякаєте, що міністр міг навмисне прискорити призначення перевірки?

– Я просто констатую факти. І трішечки, як кажуть, про «шерше ля фам».

– Поясніть, будь ласка.

– Обмежуся вже сказаним. Можу додати, що не виключаю, що згадане «прискорення» перевіркам надав судовий позов: 3 грудня 2020 року СУЕМ звернувся до суду з позовом про витребування із незаконного володіння колишньої будівлі університету, що розташована в Черкасах по вулиці Надпільна, 421.

– І яке це може мати відношення до перевірок з МОН?

– Можливо, і ніякого (посміхається). Та не виключаю, що безпосереднє. За рік по смерті Рауфа Аблязова – незмінного засновника СУЕМ майже 26 років – його рідні провели клопітке розслідування факту продажу нерухомого майна університету, що було розташоване по вулиці Надпільна, 421. На сьогодні викриття на вирішальній стадії. Родина засновника констатує завдання збитків університету на суму понад 10 мільйонів гривень. Пікантні деталі викриття ми розповідаємо у нашому журналістському розслідуванні.

– І все таки: який зв'язок із перевірками?

– Не виключаю, що «найкрамольніший» (знову посміхається)... Викриття колишніх афер навколо університету стало настільки очевидним і вкрай небезпечним для його учасників, що чи не єдиним ефективним способом «вийти сухими із води» стала, вочевидь, взагалі,  спроба ліквідації опонента (чинного універу) як такого. Та переконаний, що тут зловмисники, скоріш за все, «стратили».

– Чому?

– А я таки вірю в Україну як правову державу. Попри все. І відвертий аферизм точно не пройде. А університет... Як на мене, те, що його не вб’є, зробить набагато сильнішим.