Олійник «попався» на «непричетності до корупційних дій»

24 липня 2012, 10:47

Рух «Чесно» оприлюднив моніторинг діяльності депутатів Верховної Ради.

Проводили його за шістьома критеріями. Це відсутність фактів порушення прав і свобод людини, незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців, непричетність до корупційних дій, прозорість задекларованих доходів і майна, їх відповідність способу життя, особисте голосування в парламенті та участь у засіданнях парламенту і в роботі комітетів.

Нардеп-черкащанин Володимир Олійник, згідно з дослідженнями «Чесно», відповідає лише двом першим із цих шести критеріїв. Як ідеться на сайті організації, «причетності до порушень прав і свобод людини, згідно з методологією Руху, встановлено не було». Щодо другого критерію, то невідповідністю депутата критерію вважається: кардинальна зміна політичної позиції шляхом переходу з опозиційної до провладної фракції, більше, ніж один перехід з однієї фракції депутатів до іншої чи підписання депутатом, який входив до складу опозиційної фракції, Угоди про створення Коаліції депутатських фракцій «Стабільність і реформи». Таким чином, Олійник, на думку Руху «Чесно», відповідає критерію.

Інший результат екс-мер Черкас отримав за таким критерієм, як «непричетність до корупційних дій». Так, в моніторингу наводиться приклад, коли 31 травня 2011 року в місті Києві співробітники Служби безпеки України у ході спецоперації затримали начальника Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Київській області під час одержання ним хабара у розмірі 90 тисяч доларів США. Оглядачі заявляли, що затриманим був Юрій Вязьмітінов, який співпрацює із Олійником ще з 80-х років минулого століття, тобто ще з тих часів, коли Володимир Миколайович був суддею Придніпровського районного суду міста Черкаси. Під час затримання у Вязьмітінова були вилучені пусті бланки народного депутата України Олійника Володимира Миколайовича. Сам Олійник цього не заперечував.

Також оглядачі повідомляють, що у попередні роки народні депутати України Олійник і Григорій Омельченко допомагали Вязьмітінову вирішувати проблеми із правоохоронними органами. Зокрема, у 2007 році, коли проти Вязьмітінова прокуратура Черкаської області порушила кримінальну справу за ст. 358 Кримінального кодексу України (використання завідомо підробленого документа), то ця справа була закрита районним судом міста Черкас. Юридичний супровід Юрію Вязьмітінову надавався людьми з оточення Олійника. А нардеп Омельченко у 2010 році звертався із запитом до прем’єр-міністра України Миколи Азарова та прокурора Олександра Медведька відреагувати «незаконне звільнення замісника начальника Головного управління Держкомзему у Київській області Юрія Вязьмітінова». За даними певних джерел, через Вязьмітінова проходили «корупційні гроші» для Олійника та Омельченка. Згідно з методологією оцінювання доброчесності кандидатів, наявність обгрунтованих публічних обвинувачень, які можуть свідчити про невідповідність кандидата хоча б одному з індикаторів (зокрема, висока вірогідність використання свого службового становища, отримання неправомірних винагород тощо), вважається невідповідністю депутата критерію в цілому. Таким чином цьому критерію він не відповідає.

Щодо такого принципу, як «прозорість задекларованих доходів та майна…», то у квітні рух «Чесно» письмово звернувся до нардепа з проханням надати копію його декларації про майно, доходи і витрати. Але він не відповів у встановлений законом строк. Тому в підсумку його визнали таким, що не відповідає критерію. Щодо особистого голосування в Парламенті, то за час своєї роботи він неодноразово порушував принцип особистого голосування. Так, наприклад, він був відсутній на вечірньому пленарному засіданні парламенту 19 травня 2011 року та вечірньому пленарному засіданні парламенту 7 лютого 2012 року, однак його картка для голосування використовувалась під час голосувань. Таким чином, він знову не відповідає критерію.

За принципом участі в засіданнях Парламенту та роботі комітетів із 82 ранкових та вечірніх пленарних засідань Олійник був на 71-му (87%). А з 38 засідань Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, куди він входить, був лише на 26. За методологією «Чесно», невідповідністю критерію вважається присутність протягом 2011 року на менш, як 75% пленарних засідань парламенту чи на менш, як 75% засідань комітету, членом якого був народний депутат України. Таким чином, на думку Руху, Олійник не відповідає і цьому критерію.

Інші матеріали по темі: