Житель Первомайського Черкаського району Євдоким Яременко 31 липня відзначив свій сторічний ювілей. Зі святом довгожителя вітали голова райдержадміністрації Євген Влізло, голова районної ради Микола Смірнов та інші чиновники.
Як інформує сайт Черкаської райдержадміністрації, разом з подарунками та квітами керівники району вручили ювіляру вітального листа від Президента України Віктора Януковича, в якому глава держави дякує Євдокиму Карповичу за самовіддану працю, вклоняється його багаторічному досвіду, незламності перед воєнними лихоліттями та труднощами післявоєнної відбудови.
Євдокима Карповича знають і шанують у селі. Для хлопця з Шелепух, що народився у багатодітній бідній родині відкритою була лише дорога до колгоспу. З 1931 року працював на благо держави. Відслуживши в армії, поїхав працювати на шахти в Ростовську область, бо на той час вже оженився, тож мав утримувати сім’ю. Утім свої корективи у долю Яременка внесла Велика Вітчизняна війна. У черні 1942 року під Барвінковим, беручи участь у Харківській військовій операції, із групою командирів і бійців був оточений і попав у полон. «Харківська катастрофа» згодом тисячам зруйнувала життя. Однак, після перевірки у фільтраційному таборі НКВД у травні 1945 року був знову мобілізований та направлений у 3-й навчальний стрілковий полк, де служив до грудня 1945 року. Євдоким Карпович був завжди на боці закону і справедливості. Можливо, саме його, нехай навіть макова частинка участі у тій війні, увінчала Перемогу.
35 років пропрацював Євдоким Карпович у колгоспі ім. Мічуріна. Вийшовши на пенсію, став хазяйнувати по господарству. Звикнувши до щоденної праці, не міг без неї і на заслуженому відпочинку. Тримав корів, курей, обробляв чималий город. Разом із дружиною бавив онуків, яких подарувала донька Катерина, а потім і правнуком Вадимом не міг натішитися. Згодом донька від роботи усунула – «годі, тату, вже треба відпочивати, сказала». Та дідові Євдокиму вдома не сидиться. Знають односельці про своєрідний ритуал довгожителя. Щосереди, одягаючи картуз, він йде до магазину за молоком, печивом, цукерками, і… щоб побути між людей.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису