Ігрові майданчики у дитсадках Тального – з розряду раритетних, адже ці машинки і ракети були встановлені, імовірно, ще у 1980-90-х роках, тож деяким вже за 40 років.
Про про це пишуть «Вісті Черкащини».
– Років 5 тому кожна завідувачка планувала, що їй треба зробити у дитячому садку. Одна планувала якісь меблі придбати, інша – ще щось. Я спланувала, а так, як моя думка склалася, що дитинство в дітей забирати не треба, то хай, може, там і не такі стіни, і не такі меблі, але іграшковий матеріал повинен бути найкращий у садочку, – розповідає колишня завідувачка міського дитячого садочка «Світлячок» Ліза Вікторівна Буряк. – Звернулись до депутатського корпусу, у нас були батьки-депутати в той час, і вони мене підтримали. Наприклад, у дитячому садку цукрозаводу, то там поміняли вікна, у «Берізці» – поміняли вікна, а нам поставили майданчик. У нашому садочку я вікна потім, вже десь через 2 роки, поміняла. Життя йде вперед, і ми всі повинні тягнутися до кращого. Наші діти мають бачити, що держава дбає про них, створює для них нові блага. Я вважаю, що в усіх садочках треба було б замінити обладнання на майданчиках: метал викинути, а поставити сучасні гірки, гойдалки, ігрові комплекси. Хоча б такі, як поставили на автостанції, на щебеневому заводі. Знаєте, якщо б такий дитячий майданчик був у садку, він би більше зберігався, як він стоїть, наприклад, на залізничній станції. Зараз не бачила, але минулого року стояв, заріс бур’янами. Треба, щоби в усіх садочках були гарні майданчики, бо це те, що саме потрібно дітям. Діти хочуть гратися. Ми й так у них забираємо дитинство, поменше, може, у цих гаджетах сиділи б.
За керівництва Лізи Вікторівни заклад дошкільної освіти отримав новенькі гірки, вагові гойдалки, ігрові комплекси, лабіринт, інше не менш цікаве, яскраве, сучасне обладнання, що було встановлене на дитячих майданчиках дитсадка і радує малечу вже не один рік поспіль. Серед майданчиків усіх 7-ми дитсадків Тального він, без перебільшення, – найкращий.
Днями журналісти побували у кожному з дитсадків, щоб побачити, на яких майданчиках граються діти у дитячих садочках, де вони перебувають з самого ранку й до вечора. Нічого приховувати, бо це може перевірити кожен охочий, та в дитсадкам (наголошуємо – саме міських), окрім вищеназваного, нічим похвалитися. Приємно, звісно, що усі гірки та металеві машинки, ракети, турніки, гойдалки – пофарбовані, а трава на майданчиках пострижена. Все ніби й до ладу. Проте ігрові майданчики – з розряду раритетних, адже ці машинки і ракети були встановлені, імовірно, ще у 1980-90-х роках, тож деяким вже за 40 років. Звісно, керівники дитсадків намагаються підтримувати у належному стані та продовжують зберігати раритетне устаткування на площадках своїх дитсадків. Однак болісно, що громадські ігрові майданчики, куди, наприклад, мама може привести своє дитя на хвилин 20 і до пів години-годину, виглядають куди краще, а то й взагалі шикарно, порівняно з тими, де дітки знаходяться щодня, відвідуючи дитсадок.
У Тальному є кілька дитячих садочків, де немає жодної сучасної гойдалки. Ви не побачите їх у «Сонечку», «Золотому ключику», нема їх і в «Берізці», що знаходиться прямо в центрі міста. Одна-єдина вагова (сучасна) гойдалка встановлена у «Ромашці». Дитсадкам «Казка» та «Струмочок» поталанило дещо менше, ніж «Світлячку», однак у той же рік, що і в ньому, тут встановили по одному ігровому дерев’яному комплексу.
– Коли прийняла дитячий садочок, а на посаді я 10-й рік, – пригадує керівник дитсадка «Казка», до речі, чи не найновішого у місті садочка, Інна Володимирівна Гончарук, – чесно кажучи, тут все було занедбане. Першу свою відпустку я потратила на те, щоб врятувати те, що можна було. Тоді ми з бригадою зварювальників з міськради, а були вони в мене майже місяць, підварювали, з’єднували, компонували, десь відрізали, десь добавляли. Зрозуміло, що тут особливо нічого нового немає. Але користуємося тим, що є. Хотілось би нове, мови нема.
Такої ж думки і Валентина Іванівна Бузівська, завідувачка дитсадка «Струмочок». Каже, що зараз ігрові майданчики дуже дорогі, ціни бачать з каталогів, що їм щомісяця надходять.
– Нашому садочку 42 роки. У нас обладнання на майданчиках металеве, несучасне, є й таке, що стало небезпечним, то ми його приймаємо. Ось 2 машинки прийняли. Єдине, що придбали для нас – це ігровий комплекс та кілька дерев’яних пісочниць. Через брак коштів думаємо про те, що більш нагальне. Наприклад, минулого року навколо дитсадка відмостку зробили, бо була повністю зруйнована. Гойдалки у нас наче на старшій групі є, а для маленьких діток, наприклад, хотілося б. і гірки щоб дерев’яні – по них і спускатися безпечніше. Багато чого у нас із коліс зроблено, але зараз, кажуть, воно шкідливе, приймають і це. Але як у нас їх забрати, то майже нічого в нас на майданчиках не залишиться. Раніше діти хоч у піску гралися – формочки яскраві, лопатки, а зараз з цим ковідом це заборонено. Хочеться, щоб були у нас сучасні, яскраві, гарні майданчики.
Людмила Іванівна Похнатюк, керівник «Ромашки», каже, що була би, звісно, рада, аби у садку з’явився гарний сучасний майданчик, попри те, що тут продовжують зберігати обладнання віком у кількадесят років. Каже, що зверталися з цим питанням кілька років тому до депутатів попереднього скликання, однак нових гойдалок тут не поставили. «Я розумію, що у нас тут діти з Масиву будуть. Це питання ми б вирішили. Але попереду садка можна було б поставити новий майданчик, гойдалки, столики», – каже завідувачка.
– При цій владі та мерові ми, мабуть, це питання ще не піднімали, – каже Меланія Григорівна Мошкутело, завідувачка «Берізки». – Минулого літа ми (відділ освіти) провели каналізацію, адже це було дуже велике проблемне питання. Усі ресурси на це використали. Так, майданчики у нас старі. Пригадую, поставили трошки у «Світлячку», у «Казці», обіцяли робити поступово. Нам не попало. Думаю, що в цьому році він нам не світить, бо об'єдналася громада, проблем багато…».
Поспілкувалися ми щодо дитмайданчиків і з начальником відділу освіти, молоді та спорту Тальнівської міськради Раїсою Карман. Вона зазначила, що коштів на придбання нових немає, а ремонтні роботи у дитсадках проводитимуть у визначений час. На цей період дітки до садків не ходять.
Чомусь на думку спадає тільки одне: проблеми були і будуть, і сонце зранку також зійде і сяде. Але час не повернеш, а разом з ним – і дитинство наших дітей чи вже наступних поколінь. Так само не повернеш яскравих вражень, емоцій, дитячих щирих, невимушених посмішок. Ніщо не закарбується і не збережеться у пам’яті нашої малечі так, як яскраві картинки дитинства, ігри на сучасних майданчиках, на яскравих, веселих гойдалках, у новеньких альтанках. Та, може, все ще зміниться?
Ольга Осіяненко
реклама
