Засуджено екскомандира батальйону «Беркута», який обвинувачувався у злочинах під час Революції Гідності у Черкасах (відео)

За результатами спеціального судового провадження Соснівським районним судом міста Черкаси 23 червня засуджено до 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки колишнього командира батальйону міліції особливого призначення «Беркут» при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, який обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень щодо учасників мирних акцій протесту під час Революції Гідності (ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст. 365 КК України).

Фото телеканалу Інтер

Про це повідомляє пресслужба Черкаської обласної прокуратури.

Під час судового розгляду Черкаською обласною прокуратурою доведено, що обвинувачений, перебуваючи 27 січня 2014 на Соборній площі в м. Черкаси, віддав наказ підлеглим працівникам про застосування спецзасобів і затримання мирних мітингувальників, не забезпечив особисту недоторканність затриманих осіб, а також перешкоджав законній професійній діяльності журналіста.

Нагадаємо, що вказана особа переховується на тимчасово окупованій території Луганської області та обіймає керівну посаду у так званому «МВД ЛНР».

Як повідомили в ГО «Адвокатська дорадча група», рішення щодо підсудного Валерія Костенка ухвалив суддя Соснівського районного суду міста Черкаси Сергій Бащенко. Державне обвинувачення представляла прокурор Олена Якушина.

Від початку війни на Донбасі луганський «Беркут» у повному складі, разом із командиром, перейшов на бік російських найманців. Валерій Костенко воює проти України й станом на 2019 рік очолював підрозділ спецпризначення так званої народної «міліції» «ЛНР».

Постановою від 05.06.2015 Костенка оголосили у розшук, оскільки він переховується на території окупованому терористами м. Луганськ та ухилявся від явки до органу досудового розслідування. У 2016-му році Черкаський суд надав дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування щодо ексміліціонера (https://reyestr.court.gov.ua/Review/61243746). Впродовж судового процесу повістки про його виклик постійно публікувались у виданні «Урядовий кур`єр» за клопотанням прокурора Олени Якушиної.

Потерпілі у справі громадський активіст Олег Собченко та журналіст Станіслав Кухарчук задоволені тим, що справа дійшла до вироку, але вважають, що покарання могло бути і більше.

– Я задоволений тим, що хоч якийсь вирок є, тому що ця тягомотина триває вже майже 8 років, – каже Станіслав Кухарчук. – Але треба було бачити, що там відбувалось. Це було тупо пекло, коли пачками завозили людей в міську лікарню з розбитими головами. Як над ними (затриманими) знущалися. Це, навіть, не перевищення службових обов’язків, тим самим командиром луганського беркута, це просто садизм. Навіть на моєму прикладі, коли били і добивали людей, які вже лежали. Я не чинив спротиву. Казав співробітнику «Беркуту», що я журналіст і я не чиню спротиву. Я готовий лягти на землю. Показував посвідчення. Але коли лягав на землю, мені просто почали наносити удари в голову. Вважаю, що 4 роки – це мало.

З ним погоджується представник потерпілих – Євгенія Закревська:

– На початку процесу ми наполягали на додатковій кваліфікації - катування і протидія мирним зібранням. Але змінювати обвинувальний акт не стали.

Нагадаємо, під час Євромайдану в січні 2014 року в багатьох обласних центрах активісти займали обласні ради. Аналогічні події відбувались в Черкасах. 23 січня 2014 року протестувальники зайняли нижні поверхи ОДА. За декілька годин силовики відбили будівлю та заарештували кілька десятків людей.

26 січня, у Черкасах пройшло Народне Віче – протестувальники вимагали звільнення голови Черкаської обласної державної адміністрації Сергія Тулуба та голови Черкаської обласної ради Валерія Черняка.

Вночі 27 січня на Соборну площу, розташовану навпроти приміщення «Будинку Рад», з Києва прибули автомайданівці. Вони, зокрема, вимагали звільнення осіб, що були затримані 23-24 січня.

– Хлопці намагались пройти в приміщення Черкаської ОДА. Там зачинилися міліціонери з тітушками, – розповідає про події тієї ночі Станіслав. Після перекидання камінням і поливанням водою, хлопці з «Автомайдану» запропонували поговорити й можливо дійти консенсусу. – Раптово вибігли працівники «Беркуту» з різних сторін обладміністрації і почали всіх гамселити. Хто встиг втекти, той встиг. В оператора вийшло. У мене, наприклад, ні. В результаті я отримав тілесні ушкодження, з точки зору судово-медичної експертизи, легкого ступеня тяжкості. В мене була розбита голова. Повністю відбиті кисті рук. Я намагався закрити голову. Вони намагалися її пробити палицями. Я тиждень не міг в руки нічого взяти взагалі. Навіть, коли писав заяву в міліцію, просив допомоги колег, тому що я не міг тримати ручку. Синці й забої по всьому тілу від кийків і ніг беркутівців. Тому що почав бити один, а потім до нього ще приєдналися три або чотири беркутівці. Мене забрали у лікарню з підозрою на перелом основи черепа. На щастя, він не підтвердився. Мене трохи «реанімували». Я прийшов до тями і ми почали знімати, як доставляють побитих людей в Черкаську лікарню швидкої допомоги. Це був жах. Людей хтось вів. Хтось сам шкутильгав. Але у всіх без винятку були розбиті голови. Тобто, працівники міліції, всупереч навіть нормам, які тоді діяли, били людей по голові кийками. І хоча у провадженні лише п'ятеро потерпілих, я бачив десятки.

Дивіться також сюжет Станіслава Кухарчука про початок судового процесу щодо Костенка з кадрами розгону Луганським беркутом людей перед Черкаської ОДА.