Через півстоліття майже з усіх куточків СНД до корсунського дитбудинку приїхали на зустріч його вихованці, йдеться у сюжеті «Подробиць».

1962-го року цей дитбудинок розформували, а дітей розкидали по різних інтернатах Радянського Союзу. Однак вихованці змогли відшукати один одного.

Надії Степаненко тоді було чотирнадцять, а нині – вже за шістдесят, але вона навіть тепер може назвати прізвища всіх, з ким жила та навчалась у корсунському дитбудинку. Його відкрили в райцентрі наприкінці п'ятдесятих. Переважно тут селили осиротілих під час війни підлітків та дітей ворогів народу.

– Це була війна, розумієте? Не те, як зараз дітей кидають, ні! Були діти, в яких батьки були ворогами народу, тому їх забирали сюди, – пригадує вихованка дитячого будинку Надія Степаненко.

Галина Сабурова на зустріч із друзями їхала із Санкт-Петербурга. Коли побачила рідний клас, то спогади дитинства накрили, немов хвилею.

Із майже двохсот п'ятдесяти підопічних корсунського дитбудинку на зустріч приїхали лише близько тридцяти. Багатьох просто не вдалося знайти. Друзі сподіваються, що тепер решта вихованців відгукнуться й вийдуть на зв’язок.

реклама