Аби допомогти людям, які потребують стороннього догляду та опіки, законодавством України передбачено надання соціальної послуги з догляду. Хто може отримувати цю послугу? Хто може бути доглядачем такої людини? Яка процедура оформлення постійного догляду? Як обраховується компенсація за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі? Про це розповідає заступниця директора департаменту соціальної політики Катерина Бінусова.
За даними департаменту соціальної політики, щодня до них звертаються черкасці, які потребують стороннього догляду і ті, хто може й бажає такий догляд надавати. Це свідчить про затребуваність даної послуги у громаді Черкас.
Як пояснила заступниця директора департаменту Катерина Бінусова, постійний догляд – це форма догляду за особами з різними фізичними чи психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки. Доглядачем офіційно може вважатися лише та особа, яка отримує компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.
Однією з категорій осіб, які мають право на отримання послуг з догляду, є громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями.
Перед тим, як розпочати процедуру оформлення постійного догляду, особа похилого віку має звернутися до сімейного лікаря та за його направленням пройти лікарську консультативну комісію (ЛКК) для встановлення необхідності у постійному сторонньому догляді.
Далі особі, яка бажає здійснювати догляд на непрофесійній основі та відповідно отримувати за дані послуги грошову компенсацію, необхідно звернутися до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) з такими документами:
* заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* заява про згоду отримувати соціальні послуги;
* паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;
* висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);
* довідка щодо реєстрації місця проживання.
Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання відповідних заяв при наявності всіх необхідних документів здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг. За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує цих послуг, уповноваженим органом готується висновок про призначення чи непризначення особи постійним доглядачем.
Зверніть увагу, що на отримання компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі впливає середньомісячний сукупний фізичної дохід особи, яка має намір здійснювати догляд.
Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи – надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги. Про це йдеться у статті 13 Закону України «Про соціальні послуги».
Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу.
Обов’язковою умовою є спільне проживання надавача та отримувача послуги з догляду – пов’язаність спільним побутом, взаємними правами та обов’язками. Для підтвердження факту спільного проживання фахівці уповноваженого органу складають акт про проведення обстеження сім’ї. Якщо особа, яка бажає надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, має інше зареєстроване місце проживання, ніж отримувач послуг, то обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим. Таким чином, якщо актом не підтверджується факт спільного проживання – це підстава для відмови в оформленні догляду та призначенні компенсації.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV з останніми змінами загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку та за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Зазначимо, що механізм оформлення постійного догляду (і призначення компенсації за догляд) над такими особами встановлений Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Він затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 https://bit.ly/44ca6SP.
Пресслужба ЧМР
реклама
