реклама Делікат

Після важких боїв додому навіки повернувся наш нескорений Герой Олег Олегович Калашник. Він так поспішав додому, так хотів знову побачити свою новонароджену донечку, обійняти сина, поцілувати дружину та притулитися до маминого плеча… Але не судилось… Війна не відпустила Олега, не дозволила зустрітися з найріднішими.

Про це інформує Монастирищенська міськрада

452438072_810319101281443_2292968090280808393_n

Народився Олег 8 листопада 1999 року в селищі Цибулів у родині Наталії Приходько та Олега Калашника. На жаль, дуже рано втратив тата. Але, так трапилось, що його мама вдруге вийшла заміж і вітчим, Геннадій Яремчук, став для нашого Героя батьком.

Дитячі та юнацькі роки Олега промайнули у рідному селищі. Навчався у Цибулівській загальноосвітній школі. Після закінчення 9-го класу, в 2015 році, вступив до ДНЗ «Монастирищенський професійний ліцей», де здобув професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.

Олег Калашник був гарним хлопцем. Працьовитим, дружелюбним, в міру амбітним і дуже добродушним. Він цінував чесність і порядність. Його юність, як і всіх його однолітків, припала на початок російсько-української війни. Олегу було важко бачити, що творять ті нелюди на сході України. Тож, по закінченню професійного ліцею у 2018 році вступив на строкову військову службу, яку проходив у місті Золочів Львівської області. А далі підписав контракт на проходження військової служби в Національній Гвардії України.

У 2020 році в нашого мужнього Захисника відбулась приємна подія, ще й не одна. Із своєю коханою Вікторією Олег став на весільний рушник, пообіцявши одне одному все життя бути поряд, підтримувати одне одного і в горі, і в радості. А потім, у грудні того ж року, у них народився син, якого люблячі батьки назвали Владом. Наш хоробрий Захисник відчував ще більшу відповідальність, адже тепер за його плечима був і син, якого він прагнув не лише захистити, а й виростити та виховати справжнім чоловіком. Кожної відпустки Олег поспішав до сім’ї, безмежно за ними сумував…

Після початку повномасштабного вторгнення російської орди Олег Калашник приймав безпосередню участь в бойових діях. Наш Герой був навідником-оператором 1-го батальйону оперативного призначення військової частини 3018 Національної Гвардії України.

21 червня цього року у нашого мужнього Воїна народилась довгоочікувана донечка Ніколь. Його щастю не було меж. Він дуже хотів її знову побачити, взяти на руки, вдихнути її запах, доторкнутись до її маленьких пальчиків. Але, 16 липня в селищі Гостомель Бучанського району Київської області, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, Олег загинув… Олегу назавжди 24...

22 липня його побратими по встеленій квітами Монастирищенській землі «на щиті» привезли нашого Захисника додому. Мешканці громади, ставши на коліна, тримаючи в руках державну символіку, зустрічали Героя.

Поховали Воїна на кладовищі у рідному Цибулеві.

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

bigmir)net TOP 100