Тони медикаментів, які надходять в Україну як гуманітарна допомога, потребують класифікації й сортування. Адже значна частина ліків – нові для охорони здоров’я нашої держави, і щоб їх правильно застосувати, потрібно знати, від яких захворювань вони показані. Та й узагалі необхідно скласти реєстри того, що ми маємо, щоб можна було задовільнити потреби лікувальних закладів. Величезну роботу із сортування й опису ліків, які надходять як гуманітарна допомога, виконують у Черкаській медичній академії.
«Розсортували 57 тисяч найменувань ліків»
– Звісно, ми, які і будь-який заклад освіти України, беремо актину учать у допомозі фронту і переселенцям, – розповіла у коментарі «Прочерку» ректор Черкаської медичної академії Інна Губенко. – Проте, наша робота має свою специфіку. Викладачі та студенти академії працюють у лікувальних закладах, волонтерських центрах. Ми співпрацюємо з обласною військовою адміністрацією, обласним управлінням охорони здоров’я, головними лікарями всіх лікарень нашого краю.
Саме обласна адміністрація доручила фахівцям Медичної академії розсортирувати цілий склад ліків, наданих як гуманітарна допомога із різних країн світу.
– Ми прийняли майже 57 тисяч найменувань лікарських препаратів. Усі їх наші викладачі та студенти вже посортували! – каже проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти Любов Білик. – Розсортирували по групах, діючих речовинах, призначенню. Тепер за розпорядженнями обласної військової адміністрації ми пакуємо ці лікарські препарати і розсилаємо за потребою лікувальних закладів усієї країни.
«Не можу просто сидіти вдома і слідкувати за новинами»
Як зазначила Любов Володимирівна, перед тим, як перейти до сортування ліків, студенти і викладачі Медичної академії також не сиділи склавши руки – за волонтерську роботу взялися з перших днів війни, коли на Черкащину стали прибувати переселенці з гарячих точок України. У Черкасах їх селили, зокрема, у санаторії «Сосновий бір». Цей заклад і сьогодні приймає переселенців, переважно тих, які їдуть транзитом на захід. Студенти і співробітники академії сортували одяг, який прийшов як гуманітарна допомога, – каже Любов Білик.
Чимало студентів і викладачів академії працюють як волонтери.
– У перший день війни я зрозумів, що не можу просто сидіти вдома та слідкувати за новинами, тому вирішив запропонувати свою допомогу одній із волонтерських структур, – розповів студент ІІІ курсу фальдшерського відділення ЧМА Антон Борисенко. – Звернувся у Центр допомоги армії, який підтримує Збройні сили з 2014 року. Оскільки я – студент Черкаської медичної академії, мені запропонували волонтерити в медичному відділі. Коли я прийшов, то побачив багато знайомих облич із мого навчального закладу, і, чесно кажучи, не здивувався. Наше завдання – сортувати ліки, видавати їх за потреби та пояснювати військовим показання до використання та спосіб застосування медикаментів.
Антон вважає, що кожен, хто має можливість допомогти українським військовослужбовцям, повинен діяти, «адже коли ми співпрацюємо – ми стаємо сильнішими».
Студент 4 курсу Максим Білик розпочав роботу як медик-волонтер ще спочатку пандемії COVID-19. Максим зазначає: «У лікувальних закладах області працює більше сотні студентів академії, поєднуючи роботу з навчанням, яке наразі відбувається дистанційно. Кожен майбутній медик нашого навчального закладу, обираючи своє майбутнє, чітко усвідомлював значення своєї професії в суспільстві. «Життя людини – найвища цінність» ‒ для нас це не просто слова, це професійне кредо медичного працівника».
Відомо, що багато закладів освіти Черкащини, які мають гуртожитки, працюють із внутрішньо переміщеними особами – розселяють їх, надають допомогу їжею, одягом, медикаментами тощо. Черкаській медичній академії довірили роботу із однією з найбільш вразливих категорій вимушених переселенців – мамами з дітьми. В гуртожитку академії, куди їх направляють обласні органи соціального захисту, проживають жінки із дітлахами віком від 4 до 11 років.
Крім того, в медакадемії навчаються студенти із Чернігова та Сум, яких оформляють за програмами внутрішньої академічної мобільності. Це хлопці й дівчата, які через воєнні обставини не мають можливості дистанційно навчатися у своєму навчальному закладі. Крім того, є запити від тих студентів, які вирішили перевестися у черкаський заклад освіти, щоб навчатися на постійній основі і отримати тут диплом.
«З початку війни навчили долікарській допомозі 250 осіб»
Є серед переселенців і викладачі вищих медичних закладів. У Черкаській медичній академії радо вітали колег із Харкова та Києва, запропонували працевлаштування. Серед них – професори, доктори наук. Дехто із них говорить про можливість створення на Черкащині спеціалізованих центрів, зокрема, ендокринних, фармацевтичних тощо.
Як наголошує ректор академії Інна Губенко, при всій величезній волонтерській роботі, яку робить заклад, головне його завдання – все-таки медична освіта.
– Ми маємо центр симуляційного навчання, – розповідає Інна Яківна. – Викладачі кафедри хірургії всі є сертифікованими спеціалістами міжнародного рівня з надання екстреної медичної допомоги, і вони мають право проводити курси невідкладної меддопомоги як громадянам, які не мають медичної освіти, так і медикам. Потужна викладацька група щодня отримує замовлення від лікувальних закладів, громадських організацій, шкіл, різноманітних служб на проведення сертифікованих курсів із екстреної медичної допомоги. Все – на волонтерських засадах. Зараз це надзвичайно актуально.
Як зазначила ректор академії, за період війни в центрі симуляційного навчання ЧМА курси долікарської медичної допомоги пройшли більше 250 осіб. Це – люди, які в будь-який час можуть опинитися в екстреній ситуації, коли буде потрібно надати допомогу постраждалим.
– Ми навчаємо як користуванню спеціальними медичними засобами (які є у військових), так і допомозі підручними засобами, – розповідає керівниця центру Ольга Федосєєва. – За 5 або трохи більше годин інтенсивного навчання наші слухачі навчаються основним прийомам самодопомоги і допомоги іншим особам.
За словами Ольги Вікторівни, у центрі вже отримують подяки й інформацію про те, що колишні слухачі курсів, застосувавши отримані знання на практиці, мали нагоду врятувати життя своїм близьким.
Як наголосила Інна Губенко, заклад вищої і передвищої освіти медичного профілю не може собі дозволити тривалих канікул і взагалі полегшення навчального графіку для студентів навіть під час війни. Адже кваліфіковані медичні фахівці, зокрема спецфельдшери для силових структур, вкрай необхідні для допомоги тим військовим і цивільним, які постраждали внаслідок бойових дій і тої напруженої ситуації в країні, яка стала наслідком російської агресії.
– Країні вкрай необхідні медики, тому ми скоригували свій навчальний план таким чином, щоб наші випускники якнайшвидше прийшли працювати в заклади охорони здоров’я, – каже Інна Губенко. – Студенти опанують усю навчальну програму, але у дещо прискореному режимі, і отримають дипломи трохи раніше. Це дозволить уже найближчими місяцями випустити до 700 фахівців-медиків.
Утім, як зазначила Інна Яківна, важливо заохотити цих фахівців піти працювати саме у сферу охорони здоров’я. Адже серед медиків великий відсоток жінок, багато хто з них має маленьких дітей, тож намагається виїхати з ними за кордон.
– На жаль, в охороні здоров’я ми наразі спостерігаємо велику плинність кадрів. Тому медичні фахівці зараз дуже потрібні – як у гарячих точках, так і у лікарнях усієї України, – наголосила ректор академії. – Саме тому ми робимо все, що від нас залежить, щоб українців – і військових, і цивільних, і дорослих, і дітей, – було кому лікувати.
Максим Степанов
