Можливо завдяки мажоритарникам владі буде важче контролювати новий парламент.
Деякі експерти стверджують, що повернувши змішану систему парламентських виборів, влада повернула і всі маніпулятивні технології, які існували на виборах у далеких 1998 та 2002 роках. Так, список маніпулятивних технологій збільшився в рази, але навряд чи тільки завдяки поверненню «мажоритарної» складової виборів. Просто, усе створене людиною в цьому світі має здатність прогресувати. Навіть недолуге…
Насправді «мажоритарна» складова дала на цих виборах можливість балотуватися до Верховної Ради і тим людям, які давно хотіли вирішити на найвищому рівні свої економічні питання, не забруднившись при цьому партійними символіками.
Скільки ж треба вкласти коштів, щоб потім отримати «дохід»? У Комітеті виборців України оприлюднювали суму, котру доведеться витратити на виборчу кампанію «мажоритарнику», що реально хоче брати участь у виборах – мінімум $100-$150 тисяч (як на мене, цифра дуже занижена). Це і робота виборчого штабу, і витрати на агітацію. А ще ж врахуйте роздачу продовольчих пайків «свідомим» виборцям, ремонт доріг, шкіл і дитячих садочків.
За інформацією Всеукраїнських ЗМІ, загальна сума витрат на виборчу кампанію вже сьогодні становить 2,5 млрд. доларів і є нашим історичним рекордом (ростемо ж ми, гей!). Досі найдорожчими вважалися парламентські вибори 2007 року. Тоді, згідно з офіційними даними ЦВК, загальний обсяг виборчих фондів 20 партій і блоків склав 581,4 млн. грн.
Отже, можна припустити, що витративши шалені кошти на вибори, кандидат керуватиметься в роботі, насамперед, своїми приватними інтересами, і його важче буде «перекупити» у парламентську більшість. Хоча дехто заперечить, що, мовляв, ще до виборів влада постаралася посприяти тому, щоби кандидатами-самовисуванцями в округах були потенційні «тушки».
Між іншим, ціна «тушок» в парламенті, за розрахунками того ж Комітету виборців України, доходить до 3 мільйонів доларів. Це багато чи мало? Для нас з вами, безумовно, багато. Але є й настільки, не обтяжені моральними категоріями кандидати, яких не купиш і за 3 мільйони зелених. Ставши депутатами, вони захочуть удвічі-втричі більше… Треба також врахувати й те, що, як би це не було прикро для влади, однак, по деяких округах, схоже, балотуються справді «ідейні» кандидати. Їх, хочеться вірити, взагалі не підкупити. А першим таки доведеться платити більше. Та чи будуть після цих виборів у влади такі гроші?
Загалом, гроші в людей, що тримають у руках бюджет країни, є. І все ж, чи аж так багато? Заспокійливі заяви уряду дедалі більше непокоять економістів…
Отже, не виключено, що «мажоритарники» не будуть дуже дисциплінованими солдатами партії, а щоби їх купити, напевне, доведеться витрачати більше, ніж планувалося, грошей.
Немає грошей? Значить буде менш монолітна і менш стійка парламентська більшість. А це дасть змогу стати міцнішим іншому вектору впливу. Зокрема, і нам з вами. Тобто, по-політичному, – електорату. Насправді – громадськості. Відтак, дехто з депутатів згадає, що на наступних виборах знову треба буде йти до цього осоружного електорату за підтримкою. Дехто ж, хочеться вірити, згадає і про таке забуте поняття як совість і цикне на Чечетова… Адже безумовно, в парламенті будуть і нові обличчя, а в суспільстві зростає затребуваність на нових політиків із нормальними переконаннями.
Та, як би ми того не хотіли, справжньої «відлиги» у цьому лише трохи оновленому парламенті, скоріш за все, не буле. Але крига арктичної безвідповідальності і зневаги до думки народу більшості «народних» обранців може пустити тріщину. Тож, гляди, у наступному (після обраного цього року) парламенті від політичних масок відколеться нарешті айсберг з політиками-людьми, котрі розумітимуть і чутимуть нас, і яких розумітимемо і поважатимемо ми…
реклама
Коментарі
«Лоббирование законов в пользу своих закулисных хозяев, коррупция, интриганство, протекционизм – вот, чем занимается большинство парламентариев всех стран. ... «…все больше снижается масштаб этих быстро сменяющихся «политических деятелей»; в конце концов на поверхности остался только тип парламентского интригана, вся государственная мудрость которого теперь измерялась только его способностью склеить ту или другую коалицию, т.е. способностью к мелкому политическому торгашеству». Догадываетесь, кем и когда это написано? Что-то изменилось, поумнело ли человечество за прошедший век?»
Из книги Н.И. Станкевича «Ищу Человека» (http://iscel2009.info )
А Греся чого не називаєш, кактус? Того, що не пройде, чи того, що якби й пройшов, то толку не було б? Як на мене, Гресь - це найбільший Томенковий прокол. Греся в парламент - це те саме, що "Гринджоли" на "Євробачення", а з Островським і Чуприною ніхто, схоже, домовитися не зміг. Чи не пробував? Добре, якщо хоч Даценко і Булатецький пройдуть - у них шанси є, бо у Булатецького є харизма, а Даценкові дістався буйно налаштований проти регіоналів округ. Теж не домовилися з "ударівцями", але й у "рейтинги" по цих округах, розтиражовані у ЗМІ "Ударом", я не вірю.
Значить відлига не настане ніколи.
Хоча, правду кажучи, їм все-рівно хто в даному випадку влада - головне можливість отримати свою частку із Держбюджету.
Стрічка RSS коментарів цього запису