– У перший тиждень квітня 2022 року стало зрозуміло, що ситуація значно погіршується. Почали затримувати знайомих нам людей, викрилися звірства в Бучі, був на слуху Маріуполь. Ми мали доступ до інтернету, все бачили. Залишатися більше не могли… Було настільки гнітюче почуття, що вирішили вибиратися. Самостійно. Враховували багато аспектів, щоб виїхати одним днем. Ми знаємо, з чим стикаємося, і що на нас чекає.
Ти сидиш, не можеш вийти прогулятися, машина забита речами, розкласти сидіння неможливо – це навіть уявити складно. Жодного разу не було зелених коридорів, люди виїжджали на свій страх і ризик, – пригадує події 2022 року переселенець Михайло Лебєдєв.
Михайло та Яна Лебєдєви, які мають інвалідність, були змушені покинути рідний Херсон через повномасштабне вторгнення рф. Потрапити на підконтрольні Україні території їм вдалося з другої спроби.
– Спочатку зупинилися в Одесі, де прожили рік. На початку травня 2023 повернулися в Херсон, бо вже хотілося додому й не було сили винаймати квартири. На початку жовтня переїхали до Черкас. У Херсоні я не мала можливості повноцінно готуватися до змагань: постійні обстріли, тренажерні зали не працюють. Важливо, що в Черкасах проводяться навчально-тренувальні збори з підготовки до Паралімпійських ігор, – розповіла дружина Михайла, паралімпійська чемпіонка Яна Лебєдєва.
Реабілітація за допомогою спорту
Яна Лебєдєва – членкиня національної паралімпійської збірної України з легкої атлетики. Багаторазова призерка чемпіонатів України, Європи, світу. Срібна призерка Паралімпійських ігор у Токіо 2021 року.
– Мої дисципліни – метання диска, штовхання ядра, списа. Тренувати жінку в такому виді спорту, яка пересувається на кріслі колісному – велика задача. Ще в мирному Херсоні я зустріла тренера, який побачив у мені потенціал. Багаторічна робота разом дала свої результати, – сказала чемпіонка.
Михайло Лебєдєв з 2003 року року займається настільним тенісом. Усе починалося як хобі, реабілітація, психологічне розвантаження. Утім, чоловік став багаторазовим призером чемпіонатів України з настільного тенісу серед спортсменів з пошкодженням опорно-рухового апарату.
І Михайло і Яна отримали інвалідність через нещасний випадок.
24 лютого 2022 року подружжя було вдома. Але, незадовго до того, Яна повернулася з Бахмута. Там, на стадіоні «Металург», проходив зимовий чемпіонат України з легкоатлетичних метань.
– Вже по дорозі назад помітила, що щось відбуватиметься. Відчувалася якась напруга в повітрі… Я до останнього не вірила. О п'ятій ранку ми почули вибухи… Це прилетіли ракети на Чорнобаївський аеродром. На той момент відчувала страх, розгубленість. Паніки не було, лише ступор, – поділилася Яна Лебєдєва.
«Чого ти боїшся? Ти на своїй землі!»
У нього було очікування війни, каже Михайло:
– Перед очима стоїть Крим, як його анексували, блокпости на Херсонщині. Дружина поїхала на змагання в Бахмут, я її розпитував: «Що ти бачиш?». По відповідях зрозумів: накопичуються війська і з нашого боку. Після вибухів у Чорнобаївці відразу стало зрозуміло, що це і хто це. Окупанти зайшли в Херсон першого березня, пройшли повз наше подвір'я. За півгодини близько 130 військових з кулеметами, автоматами. Потім доводилося спілкуватися з ними на блокпостах, які були в місті.
Пара мала запаси їжі та необхідних речей на той час, адже вони ведуть самостійний спосіб життя, завжди розраховують тільки на себе.
Щоб підтримати собі дух, Михайло та Яна щодня ставали перед своїми ворітьми з прапором України. Деякі машини сигналили в знак підтримки. Якщо хтось проїжджав мовчки, Михайло кричав: «Чого ти боїшся? Ти на своїй землі!».
Момент, який запам'ятався парі – коли, після півторамісячної російської окупації, вони побачили прапори України за Снігурівкою.
– Були раді зустріти своїх! – каже Яна Лебєдєва.
Михайло Лебєдєв наголошує, на людей з інвалідністю покладена місія – зробити цей світ кращим. За його словами, ставлення до таких осіб каже про зрілість суспільства, рівень культури.
Юлія Капуш, фото з архіву героїв публікації
